8 клас

Завдання для дистанційного навчання на 2020-2021 навчальний рік

(Увага! Попередні завдання знизу)

1 квітня

Церковне життя. Освіта. Архітектура. Образотворче мистецтво

Прочитати параграф 29 с. 201-205

Виконайте завдання за посиланням

 http://join.naurok.ua/

Код доступу 4448178

29 березня

Причини та наслідки Руїни

Причини Руїни

• Загострення суперечок в середовищі української державної еліти з питань внутрішньої і зовнішньої політики
• Відсутність загальнонаціонального лідера та боротьба за гетьманську владу між різними політичними силами
• Соціальне розшарування (небажання селян та простих козаків  коритися шляхті та козацькій еліті).
• Несприятливе міжнародне становище. Іноземна інтервенція в  Гетьманщину з боку Речі Посполитої, Московської держави, Османської імперії та Кримського ханства

Виконайте завдання за посиланням

 http://join.naurok.ua/

Код доступу 8441452

(Заповни схему в робочому зошиті)

«РУЇНА»

                                            ІВАН ВИГОВСЬКИЙ (1657-1659 рр.)

1657 р. –

1658 р. —

1659 р. —

1659 р. –

ЮРІЙ ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ (1659-1662 рр.)

1659 р. —

1660 р. –

призвела до розколу України

  на Правобережну (пропольську) та Лівобережну (промосковську)

   ПРАВОБЕРЕЖНА                                                  ЛІВОБЕРЕЖНА

        Україна                                                                               Україна

                                                                                           ЯКІВ СОМКО  (1661-1662 рр.)

ПАВЛО ТЕТЕРЯ (1663-1665 рр.)       ІВАН ВРЮХОВЕЦЬКИЙ (1663-1668 рр.)

1663-1665 рр. —                                                             1665 р. —

1668 р. –

 

ПЕТРО ДОРОШЕНКО (1665-1676 рр.)

1666 р. —

1666-1667 рр. —

1668 р. —

1676 р. –

 

МИХАЙЛО ХАНЕНКО                                                ДЕМ’ЯН МНОГОГРІШНИЙ

        (1669-1674 рр.)                                                                     (1669-1672 рр.)

1670 р. —                                                                             1669 р. —

1674 р, —                                                                             1672 р. —

 

Юрій  ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ

            (1677-1681)

«Князь Сарматії та України, Володар Війська Запорозького»

1677 р. –

1678 р. –

1681 р. —

                                                      ІВАН САМОЙЛОВИЧ (1672-1687 рр.)

                                                            1676 р. — кінець «Руїни» в Україні.

 

25 березня

Бандерівська конституція. Ліквідація козацтва на Правобережній Україні.

Прочитати параграф 31с.215

Виконайте завдання за посиланням
 http://join.naurok.ua/

Код доступу 6332965

Код доступу 8342596

19 лютого

Річ Посполита: шляхетська демократія. Економічний занепад та політична криза

Прочитати параграф 19 (всесвітня історія) с.153 Відповідати на питання у кінці параграфу.
Переглянте відео

Продовження:

12 лютого

 

Виконайте завдання за посиланням
 http://join.naurok.ua/

Код доступу 5191733

Завдання для дистанційного навчання на 2019-2020 навчальний рік

 

Читати параграфи 24-26 с. 173-191

Руїна

• 1657 — 1687 рр. ( від смерті Богдана Хмельницкого до обрання гетьманом Івана Мазепу)    
• 1658 — 1676 рр. (від повстання  М. Пушкаря, Я. Барабаша до зречення від гетьманства П. Дорошенка)   
• 1663 — 1686 рр. (від поділу Гетьманщини на Правобережну і Лівобережну до укладення «Вічного миру» між Річчю Посполитою і Московським царством)

[М. Костомаров]

 Під назваю «Руїна»  в історію увійшов трагічний період, який розпочався для українського народу після смерті Богдана Хмельницького (1657 р.) і характеризувався боротьбою за владу між представниками козацької верхівки, що переросла в справжню громадянську війну з втручанням у внутрішні справи України іноземних держав (Московії, Речі Посполитої,Туреччини).

Причини Руїни

• Загострення суперечок в середовищі української державної еліти з питань внутрішньої і зовнішньої політики
• Відсутність загальнонаціонального лідера та боротьба за гетьманську владу між різними політичними силами
• Соціальне розшарування (небажання селян та простих козаків  коритися шляхті та козацькій еліті).
• Несприятливе міжнародне становище. Іноземна інтервенція в  Гетьманщину з боку Речі Посполитої, Московської держави, Османської імперії та Кримського ханства

Під час «Руїни» відбувалася боротьба за владу між:

• Козацькою старшиною Війська Запорозького. (І. Богун)
• Шляхтою. (І. Виговський)
• Нижчими прошарками суспільства (міщани, селяни, прості козаки). (І.Брюховецький)

ГЕТЬМАНУВАННЯ ІВАНА ВИГОВСЬКОГО         (1657 – 1659)

Ще за життя Б. Хмельницького Старшинська рада ухвалила його наступником сина Юрія, визнавши таким чином спадковість гетьманату. Але після смерті Б. Хмельницького у 1657 р. до повноліття 16-річного Юрія Хмельницького гетьманом було обрано колишнього генерального писаря Івана Виговського. Новий гетьман орієнтувався

• на козацьку старшину і шляхту, нехтуючи інтересами незаможних козаків, селян і міщан, що викликало незадоволення низів.
• У зовнішній політиці Іван Виговський налагодив союзницькі відносини зі Швецією, Трансільванією та Кримським ханством.

Корсунська рада — козацька рада, яка відбулася 26 жовтня (6 листопада) 1657 у місті Корсуні. Під час ради було ратифіковано Корсунський договір — документ про українсько-шведський військово-політичний союз, за умовами якої шведський король Карл Х Густав зобов’язувався домагатися визнання Річчю Посполитою незалежності України. Західноукраїнські землі та Берестейське і Полоцьке воєводства, які перебували під владою Речі Посполитої, мали увійти до складу України-Гетьманщини. На Корсунській раді ухвалено поновити союзні відносини з Кримським ханством і Османською імперією та укласти перемир’я з Річчю Посполитою. Вона остаточно вирішила питання переорієнтації зовнішньополітичного курсу української держави шляхом припинення союзницьких відносин з Московським царством і укладання воєнно-політичних угод з іншими державами.Гетьман взяв курс на зближення з Річчю Посполитою.

Політика Виговського викликала невдоволення козацтва лівобережжя і запорозьких козаків. Спалахнуло повстання, на чолі якого стояли полтавський полковник М. Пушкар та кошовий отаман Запорозької Січі — Я. Барабаш, які виступили проти союзу України з Польщею та за повалення влади І. Виговського. У травні 1658 р. І. Виговський разом із загоном татар жорстоко придушив повстання полтавського полковника М. Пушкаря та отамана Запорозької Січі Я. Барабаша  (загинуло близько 50 тис. чоловік.)

                

 Мартин Пушкар               Яків Барабаш

Переговори у Гадячі між поляками і українською делегацією на чолі з радником Виговського Юрієм Немиричем і полковником Павлом Тетерею закінчилися у вересні 1658 р. підписанням знаменитого Гадяцького трактату про унію України з Польщею і Литвою.

Гадяцький трактат       (16 вересня 1658 р.)

Україна в складі Брацлавського, Київського і Чернігівського воєводств під назвою «Велике князівство Руське» разом з Польським королівством і Великим князівством Литовським входила до Речі Посполитої на правах «як вільні до вільних і рівні до рівних».

•  князівство мало свій суд, казну, монету, військо в 30 тисяч реєстрових козаків та 10 тисяч найманців, виборне довічне гетьманське управління (гетьмана затверджував король з чотирьох кандидатів),  але самостійні зовнішні відносини з іншими державами заборонялись;
•  православна віра урівнювалася в правах з католицькою, унія скасовувалась, проголошувалась свобода слова і друку, передбачалось заснування в Україні двох університетів, шкіл і друкарень;
•  козацтву забезпечувалися давні права і привілеї, можливість отримати шляхетство (100 козаків із кожного полку), але відновлювалося велике землеволодіння та різноманітні повинності й податки селян і міщан.

Гадяцький договір викликав незадоволення частини козаків, які не хотіли бачити поляків своїми союзниками.

Гадяцький договір так і не був реалізований, але призвів навесні 1659 р. до початку відкритої війни між Україною і Росією. Вирішальна битва відбулася в червні 1659 р. під Конотопом, де армія гетьмана І. Виговського посилена польськими і татарськими загонами завдала нищівної поразки  російській армії на чолі з князем Трубецьким і Ромадановським.

Конотопська битва

Але скористатися результатами цієї перемоги І.Виговський не зміг, бо проти нього підняли заколот полковники Цюцюра, Золотаренко, Сомко. Також проти пропольської політики гетьмана виступила впливова частина козацької старшини на чолі з полковниками І. Богуном, П. Дорошенком, І. Іскрою та кошовим отаманом Іваном Сірком.

КОНОТОПСЬКА БИТВА 1659 рік

У вересні 1659 р. на козацькій раді у Білій Церкві гетьманом було проголошено Юрія Хмельницького.

ГЕТЬМАНУВАННЯ ЮРІЯ ХМЕЛЬНИЦЬКОГО

(1659 – 1663)

У 1659 р. Ю. Хмельницький був обраний гетьманом на Переяславській раді в присутності російських військ і підписав Переяславську угоду з Московським царством.

Переяславська угода   (1659 р.)

• московські війська розташовувалися в Переяславі, Ніжині, Брацлаві та Умані й мали утримуватись місцевим населенням;
• кандидатура гетьмана узгоджувалась із царем; гетьман утрачав право самостійно призначать, звільняти старшину, полковників
• заборонялися дипломатичні зносини гетьмана з іншими державами.
• Київська метрополія підпорядкувалася Московському патріарху (пізніше було скасовано)

Переяславський договір викликав незадоволення Речі Посполитої. У 1660 р. спільні московсько-козацькі війська здійснюють похід на Польщу, що отримав назву «Чуднівська кампанія».

У битві під Чудновим московсько-козацькі війська зазнають поразки і у результаті Ю. Хмельницький переходить на бік Польщі й підписує з нею Слободищенський трактат.

Слободищенський трактат містив наступні основні пункти:

1) Гетьмани Потоцький та Любомирський мають підтвердити своєю присягою Гадяцьку угоду за винятком пунктів, які стосуються князівства Руського;

2) Юрій Хмельницький з Військом Запорізьким відступає від московського царя і не повинен шукати іншого покровителя, ніж король Речі Посполитої

3) Гетьман з Військом Запорізьким повертається в Україну, щоб повернути фортеці, які знаходяться під контролем московитів;

4) Переяславському полковнику Тимофію Цюцюрі прощаються його провини. Він зобов’язується повернути зброю проти московитів і довести свою вірність королю;5) Ніжинському та Чернігівському полкам наказано відступитися від росіян, інакше Хмельницький мусить виступити проти них;

6) У випадку бунту на Запоріжжі чи в інших місцевостях гетьман має його придушити;

7) Володіння кримського хана не повині зазнавати нападу з боку козаків доки триває дружба між ханом та королем Речі Посполитої;

8) Присягнути королю має не лише гетьман, але й простолюд перед присланими комісарами.

Слободищенський трактат проголосив про вхід України до Речі Посполитої (вилучено статтю про Руське князівство, гетьман був забов’язаний надавати військову допомогу Речі Посполитої). У порівнянні з Гадяцькою угодою І. Виговського Слободищенський трактат Ю. Хмельницького значно обмежував права та свободи козацької України у складі Речі Посполитої.

Частина козаків на Лівобережжі підняла повстання, відмовилася визнавати владу Польщі й обрала собі нового гетьмана – Я. Сомка.

У результаті Україна поділилася на Правобережну та Лівобережну.

Правобережжя                                     Лівобережжя

Ю.Хмельницький правив до 1663 р., коли зрікся влади й постригся в ченці.Правив Я.Сомко до 1663 р. і був убитий козаками за наказом І. Брюховецького під час «Чорної ради» в Ніжині.

Гетьманування П.Тетері

(1663-1665)

Намагався в союзі з Польщею відвоювати Лівобережжя, але зазнав поразки. Під час його правління на Правобережжі польські війська грабували українські землі. У результаті у 1665 р. проти Тетері спалахнуло повстання й він утік у Польщу.

Гетьманування І.Брюховецького

(1663-1668)

І.Брюховецький був обраний гетьманом на «Чорній раді» у Ніжині («чорна» тому, що на ній був присутній простий народ – «чернь»). Трагічні події Чорної ради описав український письменник П.Куліш в романі «Чорна рада».

У 1663 р. І. Брюховецький підписав з Московією Батуринські статті але вже у 1665 р. він уклав з Росією інший договір

Московські статті, які значно обмежували автономію лівобережної Гетьманщини.

Московські статті

(1665 р.)

• вибори гетьмана відбувалися лише за згоди царя;
• московські залоги розташовувалися в усіх найбільших українських містах, а також у фортеці Кодак;
• податки збирали московські посадовці;
• митрополит української православної церкви призначався Москвою.

За те, що І. Брюховецький фактично «запродав» Україну Московському царству, він отримав титул російського боярина та маєток.

У 1668 р. під час походу на Лівобережжя правобережного гетьмана П. Дорошенка І. Брюховецький був убитий козаками.

Гетьманування П.Дорошенка (1665-1676)

П. Дорошенко поставив собі за мету об’єднати всі українські землі під своєю владою та звільнити їх від Польщі та Росії.

• У внутрішній політиці П. Дорошенко посилив роль Генеральної ради (зборів усіх козаків) у вирішенні державних питань;
• обмежив владу козацької старшини;
• створив корпус найманців – сердюків (піхотинців), підлеглих тільки йому особисто.У зовнішній політиці звернувся по допомогу до Туреччини в питанні об’єднання України і звільнення її з-під влади Польщі та Росії.
  У 1667 р. козацькі війська П. Дорошенко розгромили польське військо, й Правобережжя отримало автономію.
  
  
  У 1667 р. Польща й Росія підписують  Андрусівське перемир’я  (13,5 років), згідно з яким Польща і Росія припиняли бойові дії:
  
  • Правобережжя визнавалося під владою Польщі,
  • Лівобережжя та Київ – під владою Росії;
  • Запорозька Січ оголошувалася територією спільного управління Росії та Польщі.
  
                      Таким чином, Московське царство та Річ Посполита зовсім не враховуючи інтереси української сторони поділили між собою Україну. Це викликало обурення П. Дорошенка, який у зовнішньополітичній діяльності починає орієнтуватися на Туреччину (Османську імперію).
  У 1668 р. П. Дорошенко здійснює похід на Лівобережжя, об’єднує під своєю владою Правобережну й Лівобережну України, оголошує себе гетьманом обох берегів Дніпра. Але Росія і Річ Посполита, не бажаючи втрачати свою присутність в Україні, виступили проти її возз’єднання в єдину державу. Гетьману довелося вести війну на два фронти. До того ж ворожу позицію щодо нього зайняли і запорожці. Вони висунули своїх кандидатів на посаду гетьмана – спочатку П. Суховія, якого підтримували татари, а потім М. Ханенка (1669-1674), якого визнала Польща. А наказний (тимчасовий) гетьман Лівобережжя Д. Многогрішний переходить на бік Росії. В Україні одночасно перебувало  три гетьмана:
  • П. Дорошенко,
  • Д. Многогрішний
  • М. Ханенко.
  У 1669 р. П. Дорошенко укладає союзний договір з Туреччиною (Корсунські статті) і переходить під протекторат турецького султана. Дорошенко отримав від османського  султана Мехмеда IV титул  бея  українського  санджаку (області)
  • територія Української держави мала охоплювати землі від Перемишля до Путивля;
  • підтверджувалося право вільного вибору гетьмана, який обирався довічно;
  • українська православна церква зберігала автономію у складі константинопольського Патріархату;
  • українське населення звільнялося від сплати податків і данини на користь османської казни;
  • на українських землях османи і татари не мали права споруджувати мечеті і брати ясир;
  • Османська імперія і Кримське ханство не повинні були укладати мирних договорів з Річчю Посполитою і Московією без згоди гетьмана;
  • султанські грамоти, які стосувалися України, мали писатися турецькою та українською мовами.

Об’єднані козацько-турецькі війська здійснюють похід на Правобережжя проти поляків.

У 1672 р. Польща й Туреччина підписали Бучацький мирний договір, за яким до Туреччини відійшло Поділля; Дорошенко оголошувався гетьманом у старих межах (Київщина та Брацлавщина); у складі Польщі залишалися західноукраїнські землі.

За умовами укладеного договору (польські історики називають її найганебнішою у всій історії Польщі):

• Подільське воєводство відходило до Османської імперії; вся територія східного та західного Поділля за Бучацьким договором відійшла до Османської Імперії (від Бучача — по Брацлав)
• визнавалася влада Петра Дорошенка на Брацлавщині і Південній Київщині; з цих земель виводилися всі залоги Речі Посполитої
• Річ Посполита зобов’язувалася сплатити Османській імперії контрибуцію за зняття облоги Львова і щорічно платити 22 тисячі золотих  данини.

Поступово П. Дорошенко втрачає авторитет і підтримку народу, оскільки «привів» на українські землі татар і турків, які грабували українські поселення та брали ясир. П. Дорошенко, розчарований союзництвом із Туреччиною, передав гетьманську булаву кошовому отаману Запорозької Січі І.Сіркові.

У 1676 р. П.Дорошенко зрікається гетьманства, виїжджає до Росії і присягає на вірність московському царю.

Гетьманування

Д. Многогрішного (1668-1672)

У 1669 р. Д. Многогрішний підписав з Росією Глухівські статті, які дещо розширювали права української автономії.

 Глухівські статті

(1669 р.)

• московські залоги розташовувалися лише в п’яти містах — Києві, Переяславі, Чернігові, Ніжині та Острі;
• податки збирала козацька старшина;
• реєстр становив 30 тис. осіб;
• гетьманові дозволялося тримати наймане військо – компанійців (кінноту);
• резиденція гетьмана переносилася до Батурина.

У 1672 р. Д. Многогрішний був звинувачений у таємних зносинах із Туреччиною і знятий з посади гетьмана.

Друге гетьманування Ю.Хмельницького

(1677-1681)

«Князь Сарматії та України, Володар Війська Запорозького»

Резиденція місто Немирів

Ю. Хмельницький був ставлеником Туреччини, яка прагнула зберегти контроль над правобережжям після зречення П. Дорошенка.

У 1677 р. Ю. Хмельницький здійснив проти росіян та лівобережного гетьмана І.Самойловича разом з татарами та турками перший Чигиринський похід, але невдало.

У 1678 р. відбувся другий Чигиринський похід, у результаті якого Чигирин був зруйнований.

У 1681 р. Росія й Туреччина підписали Бахчисарайський договір, згідно з яким Лівобережжя входила до складу Росії; на Запорозьку Січ також поширювалася влада Росії; Поділля, Південна Київщина  визнавалося за Туреччиною.

Після Бахчисарайського договору Ю.Хмельницького було позбавлено влади.

Він був страчений турками у 1685 р.

 У 1683 р. Польща відвоювала в Туреччини Правобережжя та Поділля

У 1685 р. на Правобережжі було відновлене козацтво, але державних ознак не було, Гетьманщина перестала існувати.

Виконайте тестові завдання. Відповіді відправте на електронну пошту    nolozovik1@gmail.com

  РУЇНА

1.Позначте місце, де в 1659 р. українські війська розгромили росіян.

А   На «Дрожиполі»;

Б  під Чигирином ;

В   під Чудновим;

Г  під Конотопом,

2.Позначте назву договору, який гетьман Юрій Хмельницький  підписав із російським урядом.

А  Переяславський;

Б   Чуднівський;

В   Глухівський;

Г   Московський.

3.Позначте період гетьманування Івана Самойловича.

А  1672-1687 рр.;

Б   1663-1668 рр.;

В   1669—1672

Г   1656-1660 рр.

4.Позначте, що собою являли чигиринські походи XVII ст.

А   Напади російських військ на столицю гетьманської України;

Б   узяття Чигирина польськими військами;

 В   облога й узяття міста турецько-татарськими військами;

Г   особиці між двома правобережними гетьманами.

5.Позначте, якій події був присвячений роман П. Куліша «Чорна рада».

А  Обранню гетьманом І. Брюховецького в Ніжині;

Б   обранню гетьманом І. Мазепи на р. Коломак;

В   зреченню П. Дорошенка гетьманства;

Г   правлінню Ю. Хмельницького.

6.Позначте рік підписання Гадяцького договору.

А   1675 р.;

Б   1658 р.;

В   1667 р.;

Г'   1672 р.

7.Позначте основні напрямки політики гетьмана П. Дорошенка (4 правильні відповіді).

      А   вдався до жорстоких репресій щодо полків, які перейшли на бік Самойловича

Б   дотримання в політиці промосковської орієнтації;

В   ігнорування думки козацтва;

Г   прагнення об’єднати Правобережну та Лівобережну Україну;

Д   прийняв турецький протекторат;

Е   сам склав булаву

Є   прагнення запровадити довічну гетьманську владу.

8.Позначте події, що відбулися в Україні в 70-х рр. XVII ст. (З правиль­ні відповіді).

А  Підписання Андрусівського перемир’я;

Б   чигиринські походи;

В   підписання «Вічного миру» між Московським царством та Річ­чю Посполитою;

Г   Великий згін;

Д   обрання гетьманом Д. Многогрішного;

Е   обрання гетьманом І. Самойловича;

Є   Підпорядкування Української православної церкви Москов­ському патріархові.

9.Установіть відповідність між назвами документів, які підписували українські гетьмани, та їхнім змістом.

А    Царські залоги розміщувалися                                 1  «Переяславськістатті»

в Києві, Переяславі, Ніжині, Черні-                              Ю. Хмельницького;

гові, Брацлаві, Умані.Гетьман утрачав

 право призначати старшину

       Б   10 пунктів угоди. Ліквідовувалася                               2   «Московські статті»

особиста охорона. Гетьман не мав                             І. Брюховецького;

права проводити зовнішню політику

 без згоди царя                                    

      В    27 пунктів угоди. Гетьману дозволя-                               3  «Березневі статті»

лося мати особисту охорону — одну                                  Б. Хмельницького;

тисячу компанійців. Податки зби­рала

 старшина

Г    збирання податків покладалося на                            4    «Конотопські статті»

московських воєвод. Вибори гетьмана                           І. Самойловича;

відбувалися з дозволу царя та в       

при­сутності царського представника

                                 5   «Глухівські статті»

                                Д. Многогрішного

10.Установіть відповідність між прізвищами провідників та посадами, які вони обіймали.

А. І.Сірко.                     1.Гетьман Правобережної України 

 Б. Д. Многогрішний     2. Польський король

 В. П.Тетеря                 3.Гетьман Лівобережжя, був наказним гетьманом у Дорошенка 

Г.І.Виговський              4. Кошовий отаман Січі 

                                      5. Гетьман, підписав Гадяцьку  угоду

11.Розташуйте події в хронологічній послідовності.

А  Конотопська битва;

Б   Чигиринські походи;

В   гетьманство Дорошенка;

Г   Московські статті

12.Запишіть термін, що означає надзвичайно складний період в історії України 60-80-х рр. XVII ст.

 Результатом цього періоду стало по­збавлення України територіальної цілісності та довготривала грома­дянська війна.

2.Прочитати параграфи 27-28 с.192-200

Слобожанщина — історична область, яка охоплює території сучасних Харківської, Сумської, Донецької, Луганської областей України, частину Воронезької, Бєлгородської та Курської областей Росії.     (252 населені пункти,  250 тис населення)

Особливості розвитку Слобожанщини

Починаючи з другої половини XVI ст., а особливо з 30-х рр. XVII ст. Слобожанщину, що перебувала під владою московського царя, почали поступово заселяти селяни й козаки з Лівобережної та Правобережної України, які тікали від польсько-шляхетського гноблення.

• Перші колоністи з’явилися на так званому Дикому полі в XV — на початку XVI ст.
• Наступна хвиля колонізації пов’язана з козацько-селянськими повстаннями на Правобережжі першої половини XVII ст.
• Особливо активно переселення відбувається після поразки козацької армії під Берестечком (1651 р.) та під час Руїни.

Для заохочення переселенців московський уряд надавав певні «слободи», зокрема звільнення від податків.

Поселення стали називати слободами, а територію — Слобожанщиною.

Слободами називали поселення, що користувалися пільгами: протягом 10—40 років не платили податків із торгових операцій, з занять промислами і ремеслами.

З часом на Слобідській Україні виникають такі міста як Острогозьк, Суми (1652 р.), Охтирка, Харків (1654 р.) тощо.

• У 1652 р. полковник Іван Дзиковський прибув на нові землі з-під Острога на Волині і привів із собою тисячу козаків разом з жінками і дітьми, а також полкову старшину. Так було закладено місто Острогозьк.
• У 1652 р. переселенці із м. Ставища Білоцерківського полку на чолі з Герасимом Кондраьєвим заснували м. Суми.
• Сотник Харко заснував місто Харків. Сюди прибуло 600 чоловік, які побудували Харківську фортецю (1656 p.).Виникали й інші міста як центри ремесла і торгівлі.

Наприкінці XVII ст. на Слобожанщині вже налічувалося 232 населені пункти (у 1657 р. — 64), де жило близько 250 тис. осіб, серед яких більшість складали українці (80 %)

На Слобожанщині було сформовано п’ять козацьких полків: Острогозький, Харківський, Сумський, Охтирський, Ізюмський.

Основною функцією слобідських полків була охорона південних кордонів Московської держави від нападів татар. Вони також брали участь у воєнних походах разом з московськими військами, будували укріплення над Дніпром.

Підпорядковувалася слобідські козаки бєлгородському воєводі, посади гетьмана не існувало.

Полковники обиралися на полкових козацьких радах і затверджувалися царем (царська жалувана грамота) ; мали ті самі повноваження, що й у Гетьманщині. Полкова старшина (обозний, суддя, осаул, хорунжий, писарі -2) обиралася довічно.

Соціальний устрій

Суспільство поділялося на п’ять станів:

• козацтво, яке підпорядковувалося владі козацької старшини, мало право вільно проживати в містах і займатися ремеслом, торгівлею, промислами. Козацтво несло військову службу і не сплачувало податків;
• шляхта;
• духовенство;
• міщанство; 
• селянство.

 Привілейованими були:

• козацька старшина; • родовита шляхта;
• російське та іноземне дворянство, що отримало від царя землі за службу;
• вище духовенство, яке мало великі земельні володіння.

Система землеволодіння на Слобожанщині мала свої особливості. У другій половині XVII ст. там ще було багато незаселених земель і діяло право займанщини. Кожен поселенець міг вільно займати стільки землі, скільки був спроможний обробити. Із часом, щоб врегулювати займанщину, навколо міста або села стали визначати певну земельну ділянку, яка розподілялася серед поселенців. Ліси, луки, річки та озера люди використовували спільно.

Займанщина — елемент звичаєвого права, який дозволяв на підставі першого «займу» володіти землею.

Висновки

Масова колонізація Слобожанщини здійснювалася українським населенням і була зумовлена воєнним лихоліттям другої половини XVII ст. Українці обжили величезні незаселені простори земель «дикого поля», захищали південні кордони Російської держави від нападів татар, разом з російськими військами брали участь у воєнних походах

1748 р. — козакам заборонялося переходити з одного полку до іншого

У 1765 р. замість п’яти козацьких полків на Слобожанщині створювалася Слобідсько-Українська губернія Російської імперії, а з козацького війська було утворено п’ять гусарських полків.

1780 р. — створення Харківського намістництва

ПІВДЕННА  УКРАЇНА  та КРИМ

Кримське ханство у XVIII ст.

Столиця Бахчисарай

Кримське ханство — це держава кримськота­тарського народу, що проіснувала з 1449 до 1783 р. на землях Кримського півострова, пониззя Дніпра, Приазов’я та Прикубання.

Главным городом Крымского Юрта был город Кырым, известный также как Солхат (современный Старый Крым), ставший столицей хана Оран-Тимура в 1266 году.

Усього за період існування Кримського ханства країною правили 47 ханів. Усі вони обиралися з династії Гіреїв.

Політичний устрій: обмежена монархія з ханом на чолі. Хан обирався курултаєм — з’їздом татарської шляхти — з династії Гіреїв, але призначався турець­ким султаном; був васалом Туреччини. Не мав права підтримувати дипломатичні відносини з іншими дер­жавами, оголошувати війну та укладати мир; за нака­зом султана хан з військом приєднувався до турецької армії. Важливу роль відігравала знать — беї.

Соціальний устрій. Населення ділилося на мілети — національно-релігійні общини:

• мусульманську,
• грецьку (православну),
• іудейську,
• вірменську.

Всім обсягом прав користувалися тільки мусудьмани: вони несли військову службк, за що їм надавали плдаткові та інші пільги

Ліси і пасовища вважалися спільною власністю всіх, оскільки те, що існує на землі, створене Аллахом і не може належати комусь особисто. Селяни були зобов’язані відпрацьовувати тиждень на рік на бея, мурзу чи хана і сплачувати десятину — своєрідний податок, який ішов на загальнодержавні потреби.

Особливості кримськотатарської культури:

— поєднання різних стилів, притаманних народам півострова;

— обов’язкове дотримання майстрами норм і вимог ісламу.

1500 р.— хан Меглі-Гірей заснував медресе — вище духовне училище для мусульманських священнослужителів.

                З 1474 по 1556 рр. кримські татари грабували Литовську Русь                                                     (Українські землі) не менше 86 разів.

1482 р. —  напад татар на чолі з кримським ханом Менґлі I Ґераєм на Київщину. Нападники здобули Київ і міський замок. До полону потрапив київський воєвода Іван Ходкевич із родиною

1769 р. – станій напад кримських татар на українські землі

Запорозька Січ 

Запорозька Січ – центральне укріплене поселення козаків з запасами зброї,                                                       боєприпасів,   продовольства та козацьким управлінням

Відомо дев’ять козацьких січей. Перша розташовувалася на острові Мала Хортиця (нині на території міста Запоріжжя). Вона була зведена в середині 50-х рр. 16 ст. (1556) українським православним князем Дмитром Вишневецьким (оспіваним в українських народних піснях під іменем Байди) і слугувала військовою базою козацтва на пониззі Дніпра.

1.Хортицька о. Мала Хортиця (сер 50-х рр.  16 ст.)

2.Томаківська о. Томаківка (60-ті рр. 16 ст. – 1593 р.)

3.Базавлуцька р. Базавлук (1593 – 1638 рр.)

4.Микитинська Микитин Ріг (1638 – 1652 рр.)

5.Чортомлицька р. Чортомлик  (1652 – 1709 рр.)

6.Каменська р. Кам’янка (1709– 711, 1730–1734  рр.)

7.Олешківська урочище Олешки  (1711 – 1734 рр.)

8.Нова р. Підпільна (1734 – 1775 рр.)

9.Задунайська  р. Дунай (1775 – 1828 рр.) (За територію сучасної України)

 Умовами прийому на Січ були:

• православна віра
• вміння володіти зброєю
• дотримуватися традицій товариства
• та клятви вірності йому    бути неодруженим

Запорозька Січ  —укріплений осередок нереєстрового Війська Запорозького Низового другої половини XVI — кінця XVIII століття з дислокацією за порогами Дніпра

У другій половині 17 ст. Запорізька Січ уславилася своєю участю в численних воєнних операціях. Керівником та організатором більшості тогочасних походів був Іван Сірко. Своїми походами проти Османської імперії й Криму він зажив слави непереможного полководця.

Отаман І.Сірко. (? – 1680 р.)

                                                       Кошовий отаман (8 – 12 разів)

• Провів близько 60 битв проти військ Туреччини, Кримського ханства, ногайських орд і жодного разу не зазнав поразки.
• Визволив із рабства близько 100 тис. полонених

Особливості статусу Запорозької Січі:

1. за правління Б. Хмельницького підпорядковува­лася гетьманові, зберігаючи автономію;
2. продовжувала відігравати роль захисника від ту­рецько-татарських нападів;
3. унаслідок масової втечі населення з Правобереж­жя збільшилася кількість запорозьких козаків;
4. за наступників Б. Хмельницького часто відіграва­ла роль опозиції гетьманській владі; таку позицію січовиків підтримувала Москва, щоб послабити гетьманську владу;
5. за Андрусівським перемир’ям (1667 р.) перебувала під контролем і Московської держави, і Речі По­сполитої. «Вічний мир» передав Запорозьку Січ у виняткове підпорядкування Москві;
6. у 1663-1667 pp. на Чортомлицьку Січ були відправлені московські військові загони, що мали слідкувати за подіями на Січі, а з 1686 р. почи­нається будівництво московських фортець на За­поріжжі;
7. зберігала контакти з Польщею і Кримсь­ким ханством, навіть зверталася до Речі По­сполитої з проханням перейти в її підданство.

 Господарське життя:

• ґрунтувалося на промислах (полювання, рибаль­ство, бджільництво) і скотарстві;
• через набіги татар хліборобство не набуло значно­го розвитку, хліб закуповували на Правобережжі і в Гетьманщині, тому нестабільність у цих краях негативно позначалася на Січі;
• основною формою господарювання були хутірські господарства зимівники;
• високий рівень ремісничого виробництва;
• запорожці займалися торгівлею з Правобереж­жям, Гетьманщиною, Річчю Посполитою, Крим­ським ханством, Туреччиною. Вивозили мед, хут­ро, шкури, рогату худобу, коней, закуповували сіль, хліб, зброю, боєприпаси, тканину.

Історичне значення

 З ліквідацією Запорозької Січі закінчується козацька доба історії України (1775 рік)

• Запорожці прославили себе героїчною боротьбою з чужоземними загарбниками та захистом півден­них рубежів України.
• Запорожці проявили творчі здібності в організації військової справи та створенні своєрідної культури.
• Запорожці були активними учасниками національ­но-визвольних рухів та культурного життя Ук­раїни.

 Українське козацтво після ліквідації Запорозь­кої Січі:

•  5 тисяч козаків перейшли та територію Туреччи­ни, де заснували Задунайську Січ;
•  12 тисяч козаків перейшли та територію до австрійських володінь (Банатська Січ – р. Тиса)
•  1788 р. імперський уряд дозволив створити Військо вірних козаків, перейменоване згодом на Чорноморське козацьке військо (12 тис. колишніх запорожців
•  1792 р. – створено Чорноморське військо. Частина козаків із дозволу російського уряду за­селила територію між Бугом і Дністром; згодом із них було створене Кубанське козацьке військо (1864 — 1918 рр.),  яке пе­реселили на Кубань;
• частина старшини отримала офіцерські звання;
• понад половину козаків було закріпачено указом Катерини II.

Виконайте тестові завдання. Відповіді відправте  на електронну пошту    nolozovik1@gmail.com

Українські землі у др. пол. XVII ст.

Вкажіть одну правильну відповідь

 1. Суспільно-політичний устрій на Запорозькій Січі характеризувався як козацька:

А республіка      Б монархія       В федерація       Г олігархія

 2.Вкажіть ознаки адміністративно-політичного устрою Слобідської України

1. Існувало 10 козацьких полків
2. Утворено 5 козацьких полків
3. Полковників обирали довічно, посада успадковувалася
4. Полковники підпорядковувались белгородському воєводі
5. Повноваження гетьмана визначалися домовленістю між ним і царем
6. Кожен полк отримував царьку грамоту і привілеї

22. 3. Адміністративно-територіальні та військові одиниці Запорозької Січі в XVII—XVIII ст. мали назву:

А воєводства      Б полки         В сотні       Г паланки

 4. Визначте поняття (одним словом)

Трагічний період української історії, що супроводжувався  боротьбою старшинських угруповань за гетьманську булаву, втручанням іноземних держав, занепадом визвольних ідей, людськими жертвами і матеріальними втратами

 5. Офіційна назва Гетьманщини в російських документах, яка набула поширення в XVIII ст. і почала використовуватись для позначення всіх українських земель, — це:

А Україна              Б Військо Запорозьке              В Слобожанщина            Г Малоросія

 6. Установіть хронологічну послідовність заснування Запорозьких Січей.

А утворення Кам’янської Січі

Б утворення Олешківської Січі

В утворення Чортомлицької Січі

Г утворення Нової (Підпільненської) Січі

 7. Укажіть назву господарств, хуторів запорожців, на яких вони перебували в перервах між військовими походами.

А фільварок              Б зимівник               В паланка             Г курінь

 8. Укажіть ім’я легендарного кошового отамана Запорозької Січі, який у часи Руїни виступав як проти татар і турків, так і проти Московської держави і Речі Посполитої.

А П. Калнишевський             Б К. Гордієнко                В Й. Гладкий              Г І. Сірко

 9. Термін, який позначав Запорозьку Січ з усім її військово-політичним устроєм, — це:

А кіш                Б курінь               В гетьманщина               Г старшина

 10. Північно-Східні регіони сучасної України, які в XVII ст. входили до складу Московської держави й активно заселялися вихідцями з Наддніпрянщини, особливо козаками, — це:

А Лівобережжя                 Б Слобожанщина               В Запорожжя              Г Малоросія

 11. Військово-адміністративна одиниця на Запорозькій Січі, що складалася з козаків, які походили переважно з одного регіону та проживали на Січі в одному приміщені.

А паланка              Б курінь               В кіш            Г сотня

 12. Установіть відповідність між посадою козацької старшини та функціями, які їй належали.

1 військовий  осавул     2 військовий писар      3 військовий суддя      4 кошовий отаман

А посадова особа, яка мала верховну адміністративну, судову та військову владу на Січі

Б посадова особа, яка розглядала кримінальні й цивільні справи, проводила слідство і виносила вироки

В посадова особа, яка відповідала за військову артилерію

Г посадова особа, яка відала військовою канцелярією

Д посадова особа, яка відповідала за дотримання порядку на Січі та у військовому таборі, здійснювала більшість адміністративних функцій

Прочитати параграфи 30-31 с.205-221

Виконайте тестові завдання. Відповіді відправте на електронну пошту 

 nolozovik1@gmail.com

Запитання 1

Коли відбулася Полтавська битва?

 а)     2 листопада 1708 р.;

 б)     27 червня 1709 р.;

 в)     22 вересня 1709 р.;

 г)     5 квітня 1710 р.

Запитання 2

 Який договір з московським царем підписав Іван Мазепа?

 а)     Глухівські статті;

 б)     Конотопські статті;

 в)     Коломацькі статті;

 г)     Переяславські статті.

Запитання 3

 Хто отримав гетьманську булаву у 1708 році?

 а)     Іван Скоропадський;

 б)     Кость Гордієнко;

 в)     Василь Голіцин;

 г)     Іван Самойлович.

Запитання 4

 Як називалася війна 1700-1721 рр. між Московським царством і Швецією?

 а)     Тридцятилітня;

 б)     Семилітня;

 в)     Північна;

 г)     правильна відповідь відсутня.

Запитання 5

 Який навчальний заклад був створений за сприяння Івана Мазепи?

 а)     Львівська братська школа;

 б)     Острозька академія;

 в)     Києво-Могилянський колегіум;

 г)     Чернігівський колегіум.

Запитання 6

 Який кошовий отаман у 1709 році перейшов на бік Івана Мазепи?

 а)     Іван Сірко;

 б)     Кость Гордієнко;

 в)     Яків Барабаш;

 г)     Петро Суховій.

Запитання 7

З яким іноземним володарем Іван Мазепа уклав союз?

 а)     Карлом ХІІ;

 б)     Карлом Х Густавом;

 в)     Фрідріхом І;

г)     Густавом ІV Адольфом.

Запитання 8

 Які антиукраїнські заходи здійснив Петро І, починаючи з 1708-1709 рр.?

 а)     знищення Батурина;

 б)     руйнування Чортомлицької Січі;

 в)     заборона друку українських книжок;

 г)     усі відповіді правильні.

Запитання 9

У якому місті помер Іван Мазепа?

 а)     Чигирин;

 б)     Батурин;

 в)     Бендери;

 г)     Полтава.

Запитання 10

 Який навчальний заклад в Україні мав статус вищого навчального закладу?

 а)      Києво-Могилянська академія

 б)     Чернігівський колегіум

 в)     Харківський колегіум

 г)     Переяславський колегіум

Запитання 11

У яких військових операціях не брав участь Іван Мазепа?

 а)     Чуднівська кампанія;

 б)     ІІ Кримський похід;

 в)     Полтавська битва;

 г)     придушення повстання С. Палія.

Запитання 12

 З якою країною уклав союз Іван Мазепа?

 а)     Данія;

 б)     Швеція;

 в)     Саксонія;

г)    Пруссія

Прочитати параграф 32 с. 22-232

Підготувати повідомлення (презентацію) на тему

 "Культура України у другій половині ХVІІ-початку ХVІІІст."

Можна обрати більш вузьку тему

"Освіта в України у другій половині ХVІІ-початку ХVІІІст."
"Архітектура в України у другій половині ХVІІ-початку ХVІІІст."
"Образотворче мистецтво в України у другій половині ХVІІ-початку ХVІІІст."

Роботу оформити ілюстраціями

Всесвітня історія

Прочитати параграфи  22-26с.178-217

Узагальнення і тематичне оцінювання за розділом V «Епоха Просвітництва».

Тестові завдання

1. У якому році Північноамериканські колонії Англії проголосили Декларацію незалежності?

А 1774 р.

Б 1776 р.

В 1781 р.

Г 1783 р.

2. Хто був першим президентом США?

А Джордж Вашингтон

Б Джон Адамс

В Томас Джефферсон

Г Бенджамін Франклін

3. Яким був головний результат Семилітньої війни європейських держав?

А Пруссія приєднала до своїх володінь Силезію

Б уперше утворився воєнно-політичний союз європейських держав

В була придушена спроба Пруссії об'єднати під своєю владою німецькі землі, ще на 100 років закріплена роздробленість Німеччини

Г зміна династії в Російській імперії

4. Який винахідник створив перший паровий двигун?

А Дж. Кей

Б Дж. Харгрівс

В Дж. Уатт

Г Е. Картрайт

5. Хто з названих осіб став першим королем Пруссії?

А Фрідріх Вільгельм І

Б Фрідріх І

В Фрідріх Вільгельм II

Г Фрідріх II

6. Укажіть хронологічні межі Семилітньої війни.

А 1699—1714 рр.

Б 1700—1709 рр.

В 1700—1721 рр.

Г 1756—1763 рр.

7. Коли виникли перші англійські колонії у Північній Америці?

А у другій половині XVI ст.

Б на початку XVII ст.

В у середині XVII ст.

Г наприкінці XVII ст.

8. Яка подія остаточно закріпила політичну роздробленість Німеччини?

А Північна війна

Б Семилітня війна

В Лівонська війна

Г війна за австрійську спадщину

9. У якому році відбулося «Бостонське чаювання»?

А 1770 р.

Б 1773 р.

В 1774 р.

Г 1778 р.

10. Хто з прусських королів дістав прізвисько «Великий»?

А Фрідріх II

Б Йосип II

В Фрідріх І

Г Фрідріх-Вільгельм І

11. Які українські землі потрапили до складу Австрії після першого поділу Речі Посполитої?

А Поділля

Б Закарпаття

В Північна Буковина

Г Східна Галичина

12. За вихід до якого моря боролася Росія у війнах з Османською імперією?

А Білого

Б Азовського

В Чорного

Г Балтійського

Прочитати параграфи 27-28 с. 218-235  Східний світ у ХVІ-ХVІІІ ст.

ПЕРСЬКА ДЕРЖАВА

                                                                                  

                                                                             

КИТАЙ

                                                                            ЯПОНІЯ

                                     

                                                                

Підготувати повідомлення або презентацію на одну з тем

"Культура Індії та Персії у  ХVІ-ХVІІІ ст."

"Культура Китаю у ХVІ-ХVІІІ ст."

"Культура Японії у ХVІ-ХVІІІ ст."

                                       

Дякую всім хто працював!Гарного вам відпочинку!!!