10 клас

Завдання для дистанційного навчання на 2020-2021 навчальний рік

(Увага! Попередні завдання знизу)

2 квітня

Культурне й релігійне життя на західноукраїнських землях

(у підручнику інформації немає) 

Культурне й релігійне життя на західноукраїнських теренах у 1919-1939 рр.

• До яких держав належали західноукраїнські землі після Першої світової війни?

• Поясніть сутність понять «утраквістична школа», «еміграція».

• Коли були створені НТШ й ВУАН?

1. Освіта. Наука. Культурно-освітні товариства.

Провідну роль у культурному житті західноукраїнських земель відігравала українська інтелігенція. У своїй діяльності вона прагнула розвивати «органічний сектор» українського суспільного життя — кооперацію, культурно-освітні товариства, українську школу, а також брати активну участь у національному русі. Особливо плідною була її робота з організації українського шкільництва, позаяк освітня політика держав, до яких належали українські землі, стала одним із засобів асиміляції українців. У Румунії українське шкільництво тривалий час було зовсім заборонене. Польща прийняла закон про утраквістичні школи. Політика Чехословаччини виявилася сприятливішою, проте з 1925 р. діяв закон, за яким українську мову вважали чужою, що спонукало населення до вивчення чеської мови як державної. Задовольнити потребу українців у середніх освітніх закладах спробувало товариство «Рідна школа», що до 1938 р. заснувало близько 40 гімназій, ліцеїв та професійно-технічних шкіл. Велику частину витрат на ці заходи покривали внески його членів, чисельність яких у тому ж 1938 р. перевершила 100 тис., та внески української діаспори у США й Канаді.

Загальнокультурні потреби залишалися цариною діяльності «матері» всіх західноукраїнських організацій — шанованого на всіх рівнях товариства «Просвіта», осередки якого діяли у Галичині, Волині, Закарпатті. Воно видавало книги, журнали і газети, утримувало мережу читалень, публікувало навчальні матеріали, відкривало дитсадки, вело низку спеціалізованих курсів. У 1920-1930 рр. у Західній Україні функціонували молодіжні організації «Сокіл», «Пласт» та ін. Жіночий рух представляв, зокрема, «Союз українок», який упродовж тривалого часу очолювала докторка філософії, депутатка польського сейму Мілена Рудницька.

Різновиди печаток Українського таємного університету

Певних утисків зазнавали вища школа і наука. Відразу після окупації Галичини були ліквідовані українські кафедри Львівського університету, полонізовані й інші вищі навчальні заклади — Львівська політехніка, Академія ветеринарної медицини, Вища школа закордонної торгівлі, а обіцянка уряду заснувати окремий Український університет ніколи не була виконана. Румунська влада закрила кафедру української мови у Чернівецькому університеті. Проте українці відкрили у Львові Український таємний університет, який діяв упродовж 1921-1925 рр. Першим його ректором став літературознавець і поет Василь Щурат. Навчання було конспіративним, у приміщеннях різних українських установ, іноді у помешканнях викладачів. Закордонні університети визнали Український університет у Львові рівноправним із західними вишами й зараховували студентам роки навчання у ньому. Водночас функціонувала таємна українська політехніка. Проте внаслідок поліційних переслідувань університет і політехніка припинили своє існування. Головним осередком української науки і культури залишалося Наукове товариство імені Шевченка (НТШ) у Львові. Його членами у 1920-1930-х рр. були понад 200 науковців. Серед них — літературознавці Михайло Возняк, Володимир Гнатюк, Кирило Студинський, Василь Щурат, історики Іван Крип’якевич, Степан Томашівський, Мирон Кордуба, археолог Ярослав Пастернак, фольклорист та музикознавець Філарет Колесса, філолог і мистецтвознавець Іларіон Свенціцький, математик та фізик Володимир Левицький, антрополог і зоолог Іван Раковський. Значними були здобутки учених НТШ у розвитку історії, етнографії, археології, літературознавства. Скромнішим виявився доробок представників природничих наук, головно через відсутність відповідної матеріальної бази. НТШ підтримувало зв’язки з ВУАН у Києві. Членами Товариства стали Агатангел Кримський, Дмитро Яворницький та інші вчені з УРСР. Натомість М. Возняк, В. Гнатюк, Ф. Колесса, К. Студинський і В. Щурат були обрані академіками ВУАН. Однак трагічні події 1933 р. перервали ці зв’язки, а західноукраїнські вчені на знак протесту проти більшовицького терору і Голодомору відмовилися від своїх академічних зарплат. У відповідь президія ВУАН виключила їх із Академії.

1. Проаналізуйте освітню політику Румунії, Польщі, Чехословаччини щодо українців.

2. Які культурно-освітні й молодіжні організації діяли на західноукраїнських землях?

3. В яких закладах українці могли здобути освіту й займатися науковою діяльністю?

2. Література. Мистецтво. Релігійне життя.

Плідно розвивалась у цю добу західноукраїнська література, яка збагатилася новими іменами, зокрема творчістю Романа Купчинського, Богдана-Юрія Кравціва, Богдана-Ігоря Антонина. До найпомітніших явищ у прозі належали трилогія Уласа Самчука «Волинь», історичні повісті Богдана Лепкого, проза Ірини Вільде, Наталени Королевої. Тогочасному літературному процесові була властива значна політизація. У письменницькому середовищі виділилося кілька груп. Прихильники націоналістичного напрямку — Євген Маланюк, Олег Ольжич, Олена Теліга — групувалися навколо часопису «Вісник», який редагував Дмитро Донцов. До «пролетарських» письменників, котрі орієнтувалися на СРСР, належали Олександр Гаврилюк, Ярослав Галан, Степан Тудор, об’єднані в літературно-мистецьку групу «Гроно». Вони видавали у Львові журнал «Вікна». Найбільшим був табір письменників ліберальної орієнтації, до якого можна віднести Уласа Самчука, Юрія Клена, Василя Стефаника, Марка Черемшину, Ірину Вільде, Богдана Лепкого, Наталену Королеву.

Плідно працювали українські художники та скульптори, які навчались у мистецьких закладах Польщі, Австрії, Німеччини, Франції. Вони сприйняли нову систему відображення навколишнього світу, зумовлену тенденціями модернізму. Нові художні явища продовжували культивувати Іван Труш, Олекса Новаківський, Олена Кульчицька та чимало інших західноукраїнських митців. Виникали творчі осередки «Гурток діячів українського мистецтва», «Асоціація незалежних українських митців», «Товариство діячів образотворчого мистецтва Підкарпатської Русі», які презентували різні жанри. Мистецьку палітру Львова збагатили емігранти із Наддніпрянщини: художник Петро Холодний, котрий розписував львівські храми вітражними картинами, графік Павло Коржун. З містом пов’язана діяльність талановитих скульпторів Сергія Литвиненка, Антіна Павлося. Театральне життя Західної України продовжував представляти театр товариства «Українська бесіда» під керівництвом Олександра Загарова. Нетривалий час цей колектив працював у Чернівцях. Розвитку музичного мистецтва сприяла творчість композиторів Станіслава Людкевича, автора симфонічних поем «Каменярі», «Веснянка»; основоположника українського етнографічного музикознавства Філарета Колесси, автора дитячих п’єс, фортепіанних збірок колядок і щедрівок Василя Барвінського.

Населення західноукраїнських земель залишалося здебільшого релігійним: у Галичині, на Закарпатті переважали греко-католики; на Волині, Поліссі, Буковині, у Бессарабії — православні. Збереження віри своїх батьків було основою їхнього самозбереження як українців. Церква займалася значною благочинною діяльністю, створювала навчальні заклади різних типів, видавала газети і часописи. Найбільших переслідувань зазнавали православні українці. У 1924 р. православна церква в

Греко-католицька Богословська академія

Польщі проголосила автокефалію. Однак у 1930-х рр. польська влада розгорнула масове навернення православних у католицизм, що супроводжувалося нищенням православних храмів, частину їх передали римо-католикам. Не допомогло заступництво митрополита Андрея Шептицького, котрий звертався до Ватикану з вимогою припинити окатоличення краю. У Бессарабії та Буковині православна церква потерпала від румунізації. Священиків змушували відправляти службу румунською мовою, а за порушення цього розпорядження могли позбавити сану. Позиції Української греко-католицької церкви були значно міцнішими. Її очолював митрополит Андрей Шептицький, один з найвизначніших духовних вождів українців. У 1929 р. греко-католики заснували Богословську академію, якою керував Йосиф Сліпий. Права греко-католиків захищав конкордат (особлива угода) між Польщею і Апостольським престолом, укладений 1925 р. Але цей договір не гарантував від переслідувань священиків та вірян УГКЦ. Підставою для репресій могли бути спілкування українською мовою чи відмова від уживання в полонізованій формі прізвищ своїх парафіян-українців.

1. Навколо яких течій об’єдналися західноукраїнські письменники?

2. Назвіть імена відомих художників та скульпторів.

3. В якому становищі перебували православна й греко-католицька церкви?

3. Політичне та культурне життя української політичної еміграції.

Із початком Першої світової війни тисячі українців опинилися в еміграції на території Австрії і майбутньої Чехословаччини. Для західноукраїнського населення, яке намагалося насамперед врятуватися в умовах воєнного лихоліття, основним фактом стала географічна близькість. Відень був першим центром української політичної еміграції. До австрійської столиці виїхали М. Грушевський, який заснував тут Український Соціологічний інститут, П. Христюк, М. Шраг. Тут розгорнули політичну і видавничу діяльність В. Винниченко, В. Липинський, А. Макаренко, Д. Донцов. Із припиненням існування ЗУНР в Австрії опинилася численна українська еміграція на чолі з урядом Є. Петрушевича. Водночас після поразки визвольних змагань близько 22 тис. української інтелігенції, політичних та громадських діячів знайшли притулок у Чехословаччині. У цей період Прага стала найпотужнішим осередком культурно-національного життя українських емігрантів. Серед основних наукових і навчальних інституцій, які успішно діяли на цих теренах, вирізнялись Український Вільний Університет, (заснований у Відні), Українська Господарська Академія в місті Подєбради, Українська Студія пластичного мистецтва, Український Академічний Комітет, Українське Історико-Філологічне Товариство. Відомий учений Іван Горбачевський започаткував дослідження з біохімії, заснував у Празі Інститут лікарської хімії, а Іван Пулюй створив у Празькій політехніці кафедру електротехніки, якою керував до кінця свого життя. Тут плідно працював світової слави філософ, історик культури й літератури, славіст Дмитро Чижевський. Також у Празі творили знамениті поети Олександр Олесь, Євген Маланюк, Олена Теліга, Олекса Стефанович. Плідно працювали наукові та культурні установи у Польщі. З-поміж них Український Науковий Інститут у Варшаві під головуванням Олександра Лотоцького, який видавав повне зібрання творів Т. Шевченка, друкував архів Михайла Драгоманова, та православний богословський факультет при Варшавському університеті. Іван Огієнко видавав часописи «Наша культура» та «Рідна мова».

Пам’ятник І. Горбачевському у м. Тернопіль

Естафету науково-культурного і суспільно-громадського життя підхопила українська діаспора Німеччини, де перебували гетьман П. Скоропадський, президент ЗУНР Є. Петрушевич, керівник ОУН Є. Коновалець. У Берліні за доби міжвоєння працював Український науковий інститут, меценатом якого став гетьман П. Скоропадський. Інститут давав стипендії молодшим українським науковцям і студентам, котрі навчались у вищих наукових закладах Німеччини, й утримував студентський дім у Берліні. Під керівництвом Дмитра Дорошенка діяло Центральне представництво української еміграції, яке опікувалося церковними і науковими справами, освітою, дошкільним вихованням, літературою та мистецтвом.

Однак не зовсім сприятливі умови життя у повоєнній Німеччині змусили частину української еміграції залишити її. Дехто з українських інтелектуалів виїхав до США, Канади, Австралії, інші обрали Францію, уряд якої лояльно ставився до емігрантів. Там опинилися голова Директорії УНР Симон Петлюра, якого вбив більшовицький терорист у Парижі в 1926 р., Володимир Винниченко, Нестор Махно. З Парижем пов’язані імена лауреата Нобелівської премії в галузі фізики Жоржа Шарпака, скульптора Олександра Архипенка, художника, перекладача, літературознавця, культуролога Святослава Гординського та інших відомих українців. Парижу віддав увесь свій творчий геній світової слави артист, хореограф, реформатор балету киянин Сергій Лифар. Отже, українська еміграція у добу міжвоєння відіграла значну роль у збереженні історичної пам’яті українського народу. Вона стала національно-політичним і духовно-культурним феноменом, який творив Українську державу поза її географічними межами.

1. Чому Відень та Прагу вважають центрами української політичної еміграції?

2. Хто з відомих українських діячів належав до української діаспори Німеччини?

3. Як несприятливі умови життя повоєнної Німеччини вплинули на українських емігрантів?

Коли в Україні у Львові почав діяти Український таємний університет, ...

у Франції було зроблено перше протитуберкульозне щеплення дитині, а в Канаді учені вперше виділили інсулін для запобігання цукровому діабету.

Історична правда з Вахтангом Кіпіані: Таємний університет: https://www.youtube.com/watch?v=KbAemkQ6NOQ

Лист Наукового товариства їм. Шевченка до ВУАН щодо пересилання друкованих видань Радянської України до Львова через бюро посольства СРСР у Варшаві (1923 р., грудня 10): /book/xrestomatia

Підсумуйте свої знання

1. Запам’ятайте дати і події, пов’язані з ними:

- 1921-1925 рр. — у Львові діяв Український таємний університет.

2. Запам’ятайте прізвища українських письменників та їхні твори.

3. Складіть історичну довідку «Українська політична еміграція у міжвоєнний період».

4. З’ясуйте значення діяльності осередків української культури в Західній Україні.

Виконайте завдання до 5 квітня за посиланням 

http://join.naurok.ua/ 

Код доступу 3767109

1 квітня

Українські землі у складі Румунії

Прочитати параграф 29 с. 195-196 

Виконайте завдання до 5 квітня за посиланням 

http://join.naurok.ua/ 

Код доступу 2509303

29 березня

Українські землі у складі Чехословаччи

Прочитати параграф 29 с. 190-195 

Виконайте завдання до 5 квітня за посиланням 

http://join.naurok.ua/

Код доступу 8264533

25 та 26 березня

Західноукраїнські землі в міжвоєнний період

Прочитати параграф 28 с. 181 

Виконайте завдання до 2 квітня за посиланням 

http://join.naurok.ua/

Код доступу 3569132

 До запам'ятовування

 Дати:

• 1919-1939 pp. — входження Східної Галичини, Західної Волині та і Закерзоння до складу Польщі.
• 1918-1940 pp. — входження Північної Буковини, Північної та Південної Бессарабії до складу Румунії.
• 1918-1945 pp. — входження Закарпаття до складу Чехословаччини.
• 1919 р – повстання у Хотинському повіті на Буковині
• 1924 р. – Татарбунарське повстання в Південній Бессарабії
• 1929 р. — утворення ОУН, яка ставила за мету побудову незалежної соборної української держави.
• 15 березня 1939 р. — проголошення незалежності Карпатської» України.
• 1921 – 1925 рр. у Львові діяв Таємний український університет

Персонали:

• Євген Коновалець — полковник Українських січових стрільців, засновник ОУН.
• Степан Бандера — голова ОУН революційної (бандерівці) у 1940-1959 рр.
• Андрій Мельник — голова ОУН (мельниківці) у 1939-1964 роках.
• Августин Волошин – президент Карпатської України (15 березня 1939 р.)

 Терміни:

Інтегральний націоналізм – тоталітарна форма націоналізму, обґрунтована у працях Д. Донцова. Майбутня українська держава повинна бути тоталітарною (ідеологія ОУН)

Основні засади інтегрального націоналізму

• Нація — абсолютна цінність.
• Політичні партії, класи повинні поєднатися заради Вищої мети.
• Вища мета — незалежність держави.
• Мета виправдовує всі засоби.
• Майбутню державу повинен очолити вождь, керманич з необмеженою владою.
• Соціально — економічні питання — другорядні; скоріш за все держава буде аграрною, з розвинутою кооперацією і капіталістичною промисловістю.
• Необхідно діяти, відкинувши будь-які політичні дискусії.

• Санація –  («оздоровлення») авторитарний режим в Польщі в умовах кризи парламентаризму, спрямований на консолідацію нації, суспільства і держави шляхом досягнення балансу різних верств
• Пацифікація – «умиротворення»
• Осадники – переселенці

ДОДАТКОВІ МАТЕРІАЛИ

Після поразки ЗУHP і підписання Ризького миру 1921 р. західні українці були відрізані від східних і опинилися відразу у складі трьох держав:

Після поразки визвольних змагань західноук­раїнські землі опинились у складі Польщі, Ру­мунії та Чехословаччини. До польської окупації потрапили землі Східної Галичини та Західної Волині, на яких проживало за переписом 1931 р. 5,6 млн українців. У складі Румунії українці (790 тис. осіб) проживали в Північній Буковині, Хотинському, Аккерманському та Ізмаїльському повітах Бессарабії. На території «Підкарпатської Русі», що ввійшла до складу Чехословаччини, проживало понад 450 тис. українців. Кожна з держав, до складу яких входили українські зем­лі, повинна була визначитись у ставленні до ук­раїнської меншини.

Загалом можна визначити такі риси політики Польщі, Румунії, ЧСР:

• —  насильницька асиміляція;
• —  стримування економічного розвитку, його колоніальний характер;
• —  репресії проти діячів національно-визвольного руху;
• —  національний гніт;
• —  відмова від міжнародних зобов’язань щодо надання автономних прав українцям.
• Форми, у яких здійснювалась ця політика, різнились — від м’якої в ЧСР до жорсткої в Румунії.
   У Польщі, де проживало найбільше українців, до того ж із високою національною свідомістю, українське питання стояло найгостріше. Польський уряд, переслідуючи стратегічну мету — повна полонізація за­гарбаних українських земель, залежно від внутрішніх та зовнішніх обставин коригував свій курс. У період 1919—1939 рр. чітко вирізняються три етапи політики польських правлячих кіл щодо українських земель.
  У 1919—1923 pp. польське керівництво намагалося в очах світове громадськості довести свої права на українській землі, а також, те що Польща бито забезпечує права національних меншин. Польська конституція гарантувала права українців на рідну мову на побутовому рівні і в н початкових школах. Крім цього, закон від 26 березня 1922 р. надав самоврядування Східній Галичині (трьом воєводствам — Львівському, Станіславському, Тернопільському). Але як тільки 14 березня 1923 р. Рада послів Англії, Італії та Японії визнала Східну Галичину частиною Польщі, усі ці права залишилися на папері.
   У1923—1926 pp. польські правлячі кола наполегливо проводили,  спрямовану на асиміляцію поневолених народів. 31 липня 1924 р. і прийнятий закон (Lex Grabsky), за яким польська мова проголошувалась державною, закриття українських шкіл. Польський уряд намагався витравити поняття «Україна», «українець». Українців не допускали до Львівського університету, в якому було закрито українські кафедри, а обіцянка заснувати на державні кошти український університет залишилася невиконаною.
  Поділ польських земель на корінні польські землі («А») та окраїнні — переважно українські й білоруські землі («Б»); перші — отримували дешеві кредити і державну підтримку, другі — використовувалися як ринок збуту, джерело дешевої сировини та робочої сили й надавалися польським осадникам — колоністам.
  На українські землі переселялись колоністи, яким виділялися кращі землі. За 1921 — 1929 рр. пере 77 тис. поляків. («Осадники»)
   Політична криза 1926 р. призвела до нового повороту в політиці українців. Третій етап (1926—1937рр.) пов’язаний зі встановлення режиму  «санації» на чолі з Ю. Пілсудським. Суть нового курсу полягала в державній  асиміляції національних меншин і відмові від національної асиміляції. Важливим елементом нової моделі національної політики стала спроба перетворення Волині на «колиску польсько-українського порозуміння». Було збільшення  державні інвестиції на Волині, почалося масове створення двомовних шкіл,  дозволено певну українізацію православної церкви.
  Така політика проводилась із метою розколу серед українців: між галичанами і волинянами, між прихильниками і противниками досягнення порозуміння з Польщею. У 1935 р. найбільша українська партія УНДО в на «нормалізацію» польсько-українських відносин. Ії лідер В. Мудрий став віце-маршалом польського сейму. Були амністовані в’язні концтабору в Березі-Картузькій,
  Але починаючи від І937р. польські правлячі кола знову зміню: Почалася нова хвиля репресій.
  Влітку 1930 р. Галичиною прокотилася хвиля нападів на польські маєтки, що, звичайно, зводилися до підпалів. Зафіксовано близько 2200 таких актів. У відповідь на це уряд удався до масових жорстоких дій. В сере­дині вересня розпочалася каральна кампанія пацифікації («умиротворення»).
  Політичні партії та організації Східної Галичини
  

  Комуністична партія Західної України (КПЗУ)	1919 р.	А.Бараль (Савка), М.Заячківський (Косар), Й.Крілик (Васильків)	Визволення Західної України шляхом соціалістичної революції, приєднання до радянської України.
  Українське національно-демократичне об’єднання (УНДО)	1925 р.	Д.Левицький, С.Баран, В.Мудрий, М.Рудницький	Наймасовіша українська політична організація Галичини. Створення незалежної соборної України мирним шляхом на демократичних засадах; захист інтересів українського населення; культурно-просвітницька організація.
  Українська соціал-радикальна партія (УСРП) (об’єднання УРП та УПСР)	1926 р.	Л.Бачинський, С.Макух, М.Стахів	Здобуття незалежності України легальними методами, соціалістичні перетворення.
  Українська військова організація (УВО)	липень 1920 р.	Є.Коновалець	Створення Української соборної держави шляхом загальнонаціонального повстання українського народу.
  Організація українських націоналістів (ОУН) (на основі УВО)	1929 р. (у Відні)	Є.Коновалець, С.Бандера	Створення Української соборної держави шляхом загальнонаціонального повстання українського народу; використання терористичних методів боротьби; ідеологічна основа – інтегральний націоналізм Д.Донцова.

  
  

    
  Основні легальні українські партії в Польщі:
  • Українське національно-державне об’єднання (УНДО) — найчисельніша та найвпливовіша українська партія. Утворилася 1925 р. в результаті злиття Трудової партії з рядом менших угруповань. Ця ліберальна партія виступала за конституційну демократію та незалежність України, не вдаючись при цьому до терористичних актів. Відносно гнучка за своєю тактикою, вона намагалася нормалізувати українсько-польські взаємини. Але репресії польського уряду, з одного боку, та екстремізм українських націоналістів, з іншого, ускладнювали проведення центристської політики УНДО;
  • Радикальна партія — найстарша з усіх українських партій. її програма мала соціалістичне забарвлення, закликала до справедливого поділу земель серед селян, обмеження приватної власності та відокремлення церкви від держави. Вона також підкреслювала, що цієї мети не можна досягти, доки не буде створена незалежна держава, котра об’єднає всіх українців.
   Нелегальні українські партії:
  • Комуністична партія Західної України (КПЗУ), утворена в 1923 році. Вона пристрасно підтримувала Шумського та націонал-комуністів у Радянській Україні. Виступи КПЗУ проти антиукраїнських акцій сталінського керівництва призвели до її розпуску через Комінтерн з ініціативи ВКП (б);
  • ОУН, що утворилася 1929 р. у Відні при об’єднанні Української військової організації (УВО), студентських груп. Очолив її Є. Коновалець. Більшу частину її членів становила галицька молодь, а керівництво забезпечували з-за кордону Коновалець та його соратники.
  Після вбивства Є. Коновальця в Роттердамі 1938 р. агентами російського НКВС, ОУН у 1940 р. розкололася на дві течії
  • бандерівців (С. Бандера)
  • мельниківців (А. Мельник).
  Ідеологічною основою ОУН була теорія «інтегрального націоналізму», розроблена Д. Донцовим.
  Напередодні розколу ОУН налічувала 20 тис. членів, які використовували різноманітні методи боротьби:  агітацію, саботаж, терор тощо. Найгучнішою «справою» організації було вбивство 1934 р. українофоба,  міністра внутрішніх справ Польщі С. Пєрацького.

Додатково перегляньте відео матеріали

19 лютого

Упровадження нової економічної політики

Прочитати параграф 19 ст. 129

 (за бажанням)Підготувати повідомлення про М. Скрипника

Переглянте відео:

Коренізація

Основні заходи НЕПу

Сільське господарство	скасування продрозкладки, введення продподатку; дозвіл на оренду землі; дозвіл використовувати найману працю; розвиток різних форм кооперації; скасування кругової поруки
Промисловість	продаж у приватну власність дрібних та частини середніх підприємств; дозвіл на оренду та використання найманої праці; об’єднання великих підприємств у трести та переведення їх на госпрозрахунок; скасування загальної трудової повинності; перехід від зрівняльної до відрядної зарплатні; дозвіл на створення концесій
Фінанси і торгівля	поновлення вільної торгівлі; введення державних податків, платні за транспорт, комунальні послуги; випуск конвертованого червонця; поступове вилучення старих грошових знаків

 Заповнити таблицю

«Воєнний комунізм»	НЕП
1.                  Продрозкладка
2.                Заборона приватної торгівлі продуктами  харчування
3.                Ліквідація товарно-грошових відносин, введення прямого товарообміну між містом і селом, державна монополія на хліб, сіль, цукор, чай
4.                Націоналізація всієї промисловості, заборона приватної  підприємницької діяльності
5.                 Натуралізація в оплаті праці, зрівнялівка у розподілі
6.                Мілітаризація праці. Введення воєнного стану на промислових підприємствах
7.                 Передача землі державі, створення комун, колгоспів і радгоспів

12 лютого

Встановлення та утвердження комуністичного тоталітарного режиму в Україні

Прочитати параграф 18, сторінки 121-128

Переглянте відео

Зверніть увагу ще на це відео

Виконайте завдання за посиланням до кінця тижня

http://join.naurok.ua/

Код доступу 4620080

Завдання для дистанційного навчання на 2019-2020 навчальний рік

Всесвітня історія: 

підготувати повідомлення про політичних лідерів країн Центрально-Східної Європи
Польща - Юзеф Пілсудський
Чехословаччина - Томаш Масарик, Едвард Бенеш
Угорщина - Міклош Хорті
Румунія - Кароль Міхай, Йон Антонеску
Болгарія - Александр Стамболійський, Борис ІІІ
Королівство Сербів, Хорватів і Словенців - король Олександр, Анте Павелич

Завдання надсилати на електронну nolozovik1@gmail.com

Для перевірки знань з теми перейдіть за посиланням.

 Для виконання цього завдання писати тільки букву недостатньо.

 Обов'язково пишіть повну відповідь. Варіанти відповідей постійно змінюються.

ТЕСТИ

Історія України:

Прочитати параграфи 28-29 с. 181-196

Українські землі у складі Польщі, Румунії, Чехословаччини в 20 – 30-х рр. ХХ ст.

 

• 
  

Перебування у складі Румунії Північної Буковини, Ізмаїльського, Акерманського, Хотинського повітів Бессарабії, а також українського населення румунського повіту Мармарош.

• — Найгірше становище українських земель.
• — Переселення румунських колоністів на землі Північної Буковини.
• — Запровадження воєнного стану на окупованих українських територіях (1918—1928 рр.).
• — Політика румунізації.
• — Закриття українських шкіл, ліквідація української кафедри в Чернівецькому університеті, заборона на ввезення українських книжок тощо.
• — Переслідування Української церкви.
• — Антирумунські повстання українців (Хотинське 1919 р., Татарбунарське 1924 р.).
• — Відсутність умов для легальної політичної діяльності.
• — Діяльність (із 1918 р.) Комуністичної партії Буковини, лідерами якої були С. Канюк, В. Гаврилюк (нелегальна діяльність, злиття з Комуністичною партією Румунії у 1926 р.).
• — Діяльність із 1927 р. єдиної легальної партії Українська національна партія (УНП) на чолі з В. Залозецьким (шукали компроміс із урядом Румунії, здобули декілька місць у румунському парламенті).
• — Виділення з УНП радикального крила на чолі з О. Зибачинським (нелегальна діяльність конспіративних груп за зразком оунівських).
• -1938 р. — установлення в Румунії військової диктатури, заборона всіх політичних партій.

 Скрізь, а особливо в Польщі та Румунії, українці були об’єктом слідувань. Стосунки між українською більшістю й новою польською адміністрацією у Східній Галичині протягом 1919-1923 pp. найкраще характеризує вираз «взаємне невизнання».

Українці Галичини відмовлялися визнати польський уряд своїм законним урядом, доки Рада послів Антанти у Версалі не прийняла відповідного рішення. Вони бойкотували перепис 1921 р. і вибори до сейму 1922 р. Радикальні елементи вдалися до тероризму й саботажу щодо польських уря­дів і державних установ. У 1924 р. польський уряд прийняв закон, що забороняв вживати українську мову в урядових установах. Того ж року міністерство освіти здійснило реформу, за якою більшість україномовних шкіл э перетворено на двомовні заклади з переважанням польської мови.

Перебування у складі Чехословаччини Закарпаття.

• — Найкраще становище українських земель.
• Більш сприятливі, ніж в інших державах, умови для економічного розвитку, хоча капіталовкладення недостатні.
• — Намагання чеської влади вирішити проблеми в аграрному секторі шляхом передачі селянам окремих земель угорських поміщиків.
• — Заснування українських шкіл, гімназій.
• — Діяльність «Просвіт».
• — Створення українських театральних осередків, хорів тощо.
• — Невиконання чеським урядом зобов’язання надати автономні права українцям.
• — Відсутність суто українських політичних партій.

 На Закарпатті, що перебувало у складі Чехословаччини, населення не відчувало відкритого насильства з боку влади, уряд вкладав сюди коштів більше, ніж збирав податків, але край залишався  малорозвиненим регіоном держави.

   Русофільство               Русинство              Українофільство              Комуністична

   Руський блок                                              Український блок                Міжнародна                                                                                                                                 ( інтернаціональна)                                                                                                                            соціалістична партія                                                                                                                        Підкарпатської Русі                                                                                                                                        

Проголошення Карпатської України

 30 вересня 1938 р. — Мюнхенська змова Німеччини з іншими європейськими державами (Франції, Великобританії), яка поклала початок розчленуванню Чехословаччини.  Чехословаччина перестає існувати як незалежна держава.

11 жовтня 1938 р. — надання автономії Підкарпатській Русі (офіційна назва Закарпаття). Голова автономного уряду — А. Волошин.

2 листопада 1938 р. — Віденський арбітраж, за рішенням якого частина території Закарпаття передавалася Угорщині. Український уряд переїхав до Хусту.

30 грудня 1938 р. — зміна назви «Підкарпатська Русь» на «Карпатська Україна». Проведення низки реформ (українізація адміністративної влади та освіти, початок створення збройних сил — «Карпатської Січі», вибори до Сейму тощо).

14 березня 1939 р. — початок окупації Закарпаття угорськими військами.

15 березня 1939 р. — проголошення незалежності Карпатської України, обрання президентом А. Волошина (столиця — Хуст, прапор — синьо-жовтий, армія — Карпатська Січ).

Кінець березня 1939 р. — остаточна окупація території Закарпаття угорськими військами.

Опрацюйте тести, відповіді перешліть на електронну nolozovik1@gmail.com

Тест 1

І.Виберіть правильну відповідь:

1. Після 1 Світової війни українські землі входили до складу таких держав

Польщі        Австро-Угорщини   Румунії       Росії     СРСР       Чехословаччини

2.Залежність Східної Галичини від Польщі була офіційно визнана

у Парижі      у Лондоні     у Вашингтоні        1921р    1922р    1923р    1924р    1925р

3. Татарбунарське повстання відбулося

І921р    1922р    1923р    1924р    1925р

II. Чи згідні Ви з наступними твердженнями?

Дайте відповідь ТАК або НI:

1.Населенні українцями землі, що ставили близько 25% території міжвоєнної Польщі, були високо розвинутим індустріально-аграрним регіоном, який переживав період економічною розквіту

2.Українці були найчисельнішою національною меншістю у складі новоутвореної польської держави й налічували понад 5 млн., тобто майже 15% жителів країни

3.Українці в міжвоєнній Польщі становили дві окремі громади. З млн українців проживали в Східній Галичини і належали до православної церкви, приблизно 2 мли населяли Західну Волинь, Полісся та Холмщину і були в основному греко-католиками

ІІІ. Закінчити речення:

1.        Інтегральний націоналізм   це            Польща «Б»   це              Lех Grabsky — це

2.        «Пацифікація» – це         «Судетська проблема» — це         «Осадникі» — це

3.         Польща «А» — це         «Прометеїзм» — це           Режим санації — це

IV. Установити відповідність:

1.         1) Ю. Пилсудський                      А) Болгарія

2) Т. Масарик                                            Б) Румунія

3) Бела Кун                                                В) Угорщина

4) И. Антонеску                                       Г) Польща

                                                                      Д) Чехо-Словаччина

2. 1) Створення УВО                              А) 1929р.

2)  Політика «Пацифікації»               Б) 1920 р.

3) Створення ОУН                               В) 1927 р.

4) Створення УПДО                            Г) 1930 р.

                                                                   Д) 1925 р.

3.       Установіть хронологічну послідовність подій:

1) Проголошення незалежності Карпатської України

2) Татарбунарське повстання

3) Заснування Таємного університету у Львові

4) Варшавський процес

•  Розкрийте зміст ідеології «інтегрального націоналізму» Які категорії українського населення найбільш охоче сприймали політичні та ідеологічні погляди Д.Донцова?
• Чому поляки змогли створити незалежну польську державу після Першої світової війни, а українці ні ?

Тест 2

Завдання з вибором однієї правильної відповіді.

1. Укажіть  назви  мирних  договорів,  у  яких,  серед  іншого,  визначалася  державна  належність  західноукраїнських земель у 1920-х роках. 

1.  Версальський              2.  Сен-Жерменський     3.  Нейїський                                                      4.  Тріанонський          5.  Севрський                      6.  Ризький

А)  1, 2, 5             Б)  2, 4, 6              В)  1, 3, 6                     Г)  2, 3, 5

2. У Паризькому протоколі (1920 р.) задекларовано, що «Англія, Франція, Італія… вважають  цілком виправданим приєднання Бессарабії до…» 

А)  Української Соціалістичної Радянської Республіки.                                                                Б)  Української Народної Республіки.                                                                                              В)  Королівства Румунія.                                                                                                                      Г)  Республіки Польща.

3. Уряд якої країни вживав упродовж 1920 – 1930-х років описані нижче заходи? 

«На Волині та Поліссі  протягом п’яти років осаджено понад 8 тисяч родин військових.  Дано  їм,  за  розпорядженням  уряду,  найкращі  землі  від 20 до 80 га,  деревину  на  будівництво, грошей чимало».

А)  Румунії        Б)  Чехословаччини         В)  Польщі        Г)  Угорщини

4. Масові  репресії  щодо  українського  населення  Галичини,  здійснені  польським  урядом  восени 1930 р., отримали офіційну назву 

А)  асиміляція.           Б)  пацифікація.             В)  депортація.              Г)  нормалізація.

5. У якому році було проголошено незалежність Карпатської України? 

А)  1923 р.              Б)  1939 р.           В)  1941 р.               Г)  1945 р.

6. У якому уривку з історичного джерела відображено один із заходів, спрямованих на  асиміляцію українців у 1920 – 1930-х роках? 

А)  «Міністерство освіти категорично відхилило прохання відкрити школи з викладанням  українською мовою, наголосивши, що громадяни зобов’язані давати своїм дітям освіту  тільки в …школах з румунською мовою викладання».

Б)  «На Волині та Поліссі осаджено понад 8 тисяч родин військових. Дано їм, за урядовим  розпорядженням, землі від 20 до 80 га, деревину на будівництво, грошей чимало».

В)  «Країна русинів на південь від Карпат буде мати окремий сойм. Цей сойм буде  виконувати владу в усіх мовних, шкільних, релігійних питаннях краю».

Г)  «Відновлюються культурні товариства, театральні трупи, студентські гуртки та  органи преси. За таких обставин можна було думати про відродження українського  життя в обмежених рамках».

 7.Знайдіть помилку у переліку європейських держав, до складу яких було включено західноукраїнські землі після поразки України у національно-визвольній боротьбі:

А) Угорщина    Б) Румунія     В) Польща      Г) Чехословаччина

8.Засновником Української військової організації (УВО) став

А) О. Греков      Б) С. Бандера       В) Є. Коновалець      Г) Д. Вітовський

9.Наймасовішою українською політичною партією в Західній Україні стало

А) УНДО      Б) ОУН      В) КПЗУ      Г) УВО

10.Президентом Карпатської України був обраний

А) А. Бродій      Б) А. Волошин      В) М. Бращайко      Г) С. Бандера

11.Розташуйте події в хронологічній послідовності

А) проголошення незалежності Карпатської України

Б) заснування у Львові таємного Українського університету

В) створення ОУН

Г) створення УНДО

ВСЕСВІТНЯ ІСТОРІЯ

Тема " Держави Азії та Латинської Америки"

Прочитати параграфи  17-20 с. 92-110

Всесвітня історія 10 клас

Урок контролю і корекції навчальних досягнень учнів із розділу

«Держави Азії та Латинської Америки»

Опрацюйте тести, відповіді перешліть на електронну nolozovik1@gmail.com

І рівень

Тестові завдання (за правильну відповідь – 0,5 бал)

1. У меморандумі Танака, поданому імператору Японії в 1927 р., зазначалося: «Для того щоб завоювати світ, ми маємо спочатку завоювати…»

 А Китай

 Б Сингапур

 В Індокитай

 Г Індію

2. Заколоти в 1930-ті рр. «молодих офіцерів» у Японії призвели до

 А усунення імператора від управління державою

 Б демократизації суспільно-політичного життя

 В ухвалення конституції країни

 Г мілітаризації і фашизації країни

3. Яка подія увійшла в історію під назвою «рух 4 травня»?

А виступи за демократизацію японського суспільства

 Б антияпонські виступи в Китаї

 В виступи «молодих офіцерів» у Японії

 Г рух за створення Комуністичної партії Китаю

4. Національна революція в Китаї тривала впродовж

 А 1932—1935 рр.

 Б 1918—1921 рр.

 В 1941—1945 рр.

 Г 1925—1927 рр.

5. «Північний похід» — це ключова подія  …

А Сіньхайської революції

 Б громадянської війни між комуністами та Гомінданом

 В боротьби з японською агресією

 Г революції 1925—1927 рр.

6. Хто із зображених на ілюстрації історичних діячів зумів об’єднати Китай після революційних подій 1925—1927 рр.?

А	Б	В	Г

7. Яка подія увійшла в історію під назвою «соляний похід»?

А наступ турецької армії на Ізмір під час греко-турецької війни

 Б похід армії Гоміндану під командуванням Чан Кайші до Нанкіна

 В повстання селян у Японії

 Г демонстративне порушення прихильниками ІНК колоніальних законів Індії

8. Кого з лідерів національно-визвольних рухів країн Азії в 1920—1930-ті рр. називали «Велика душа»?

 А Чан Кайші

 Б Мустафа Кемаль

 В Сунь Ятсен

 Г Магатма Ганді

9. Про кого йдеться в уривку із джерела?

Він зміг реформувати систему літочислення, запровадити модифіковану латиницю, примусити всіх взяти собі прізвища, але його вплив поза межами великих міст був слабким. Його бажання створити в країні сучасну економіку мали дуже малий успіх.

 А Чан Кайші

 Б Кемаль Ататюрк

 В Реза-хан Пехлеві

 Г Магатма Ганді

10. Про який документ ідеться в тексті?

1917 р. позначився появою документа, який зміцнив віру євреїв у те, що Британія на їхньому боці у справі створення єврейської держави в Палестині. У листопаді 1917 р., коли до Палестини, де на той час проживало 700 тис. арабів, почали приїздити євреї, став відомий зміст листа (його також називали декларацією) міністра закордонних справ Великої Британії в уряді Д. Ллойд Джорджа. Звертаючись до лідера британських сіоністів лорда Л. Ротшильда, він писав, що в Палестині буде створено єврейську державу, без заподіяння шкоди громадським і релігійним правам неєврейського населення (арабів) у Палестині.

 А «Декларація Бальфура»

 Б «Декларація Ірвіна»

 В «Лист Комінтерну»

 Г «Декларація Керзона»

ІІ рівень

Дайте відповіді на запитання (за правильну відповідь – 0.75 б)

11. Ініціатор агресивної політики, яка передбачала завоювання Китаю, Південно-Східної Азії, територій у басейні Тихого океа­ну.

12.  Під його керівництвом на стику трьох провінцій Шеньсі, Гансю і Нінся було утворено Особли­вий прикордонний район, базу комуністичного руху.

13. Країна, в якій в 1917 р. було прийнято одну з найбільш де­мократичних на той час консти­туцій.

14. Держави, в яких здійснювалася боротьба за «нову культуру».

15. Стихійні виступи населення проти зростання цін на основні продукти харчування в Японії в 1918 р.

16. Представники якого стану насе­лення посідали панівне стано­вище в політичному житті лати­ноамериканських держав?

ІІІ рівень (2,5 б)

Охарактеризуйте Закон Монтеню — Челм-форда та ДеклараціюБальфура, зазаначте рік прийнята даних документів, назвіть країну в якій був чинний даний документ, основний зміст документа. 

Тема " Передумови Другої світової війни"

Прочитати параграфи 22-23 с.11-125.

Пакт Молотова-Ріббентропа

 Узагальнення за темою «Передумови Другої світової війни».

Опрацюйте тести, відповіді перешліть на електронну nolozovik1@gmail.com

            Виконайте тести.

1.         1.У якому році Японія вийшла з Ліги Націй?

А) 1933

Б) 1932

В) 1934

    2. Які держави японці називали «варварами»?

            А) Італія та Африка

            Б) Франція та Велика британія

            В) всі, окрім Японії

   3. Коли було захоплено столицю Ефіопії?

            А) 5 травня 1936

            Б) 6 квітня 1936

            В) 3 травня 1934

   4. Який документ підписали Італія та Німеччина 22 травня 1939 року?

            А) «Бронзовий пакт»

            Б) «Сталевий пакт»

            В) «Мідний пакт»

    5. Як називалася політика щодо Гітлера, яка полягала у невживанні проти

     нього силових дій?

            А) «Затримання»

            Б) «Забуття»

            В) «Умиротворення»

     6. На якій конференції було вирішено остаточну долю Чехословаччини?

            А) Мюнхенській

            Б) Берлінській

            В) Російській

      7. Хто був лідером партії «Національна єдність»?

            А) Р.Ролан

            Б) В. Квіслінг

            В) Р.Беран

8. Хто був народним комісаром іноземних справ в Радянському Союзі до                                   3 травня 1939 року?

   А) В.Молотов

     Б) М.Литвинов

     В) В.Ленін

 9. Коли відбулося підписання радянсько-німецького договору про ненапад?

     А) 17 квітня 1939

     Б) 23 серпня 1939

     В) 19 квітня 1938

  10. Хто підписав договір про ненапад з німецької сторони?

     А) Й.Ріббентроп

     Б) В.Молотов

     В) Й.Сталін

Тема " Друга світова війна"

Прочитати параграфи 24-27 с.126-150 

                                  Причини, характер, періодизація Другої світової війни

Причини: 

По-перше, несправедливість Версальської системи поставила багато народів у принизливе становище, сприяла приходу до влади сил, які прагнули до реваншу, нового переділу світу. У найбільшій мірі це проявилось у політиці Німеччини, Італії, Японії.

По-друге, економічна криза 30-х років загострила суперечності між країнами світу, що позбавило їх можливості об'єднати зусилля у боротьбі за збереження миру. Всю систему безпеки, створену у 20-ті роки, було зруйновано.

По-третє, розв'язанню війни сприяла політика урядів Англії та Франції, спрямована на ''умиротворення'' агресора, а також ''ізоляція'' США, які, прийнявши закон про нейтралітет, фактично самоусунулись від впливу на розвиток подій у світі.

По-четверте, не останню роль у розв'язанні війни відіграв. СРСР, який, підписавши пакт про ненапад з Німеччиною і таємний протокол до нього, відкрив шлях Німеччині для нападу на Польщу.

Другу світову війну можна розділити на кілька етапів:

I. 1 вересня 1939 р.- 19 листопада 1942 р. Стратегічна ініціатива належить агресивним державам. Німеччина, Італія, Японія та їх союзники зуміли оволодіти значними територіями в Європі, Африці, Азії, Океанії.

II. 19 листопада 1942 р. - 9 травня 1945 р. Стратегічна ініціатива повністю переходить до країн антигітлерівської коаліції,війська яких розгромили війська Німеччини і її союзників у Європі і змусили їх капітулювати.

III. 9 травня 1945 р. - 2 вересня 1945 р. Завершення.

В сучасній історіографії існують різні періодизації Другої світової війни.  Однією з таких є поділ війни на 5 періодів, кожен з яких має свої специфічні характеристики:

Перший період

з 1 вересня 1939 по 22 червня 1941 року, з початку нападу Німеччини на Польщу до вступу у війну СРСР

Другий період

з червня 1941 по  листопад 1942 року  коли ініціатива переходить до рук союзників

Третій період

листопад 1942-червень 1944 року  - корінний перелом у ході війни

Четвертий період

червень 1944- травень 1945 року  - наступ антифашистських сил на усіх фронтах

П'ятий період

9 травня 1945-2 вересня 1945 року від капітуляції Німеччини до капітуляції Японії.

ВОЄННІ ДІЇ  першого етапу ІІ світової війни

23 серпня 1939 року – Пакт Молотова-Ріббентропа Пакт про ненапад на 10 років Таємний протокол про розподіл сфер впливу у Сх.Європі
НІМЕЧЧИНА	СРСР
1вересня 1939р. – Польща (35 днів)	17 вересня 1939р. – Польща. Включення Зах. України і Білорусії до СРСР
Договір «Про дружбу та державний кордон» Спільні  військові паради у Бресті, Львові, Гродно, Ковелі, Пінську
Квітень-травень 1940р.У Катинському лісі(21 857), Тверська обл..(6 295), Харків(4 403),7 262 ? – було розстріляно полонених польських солдат та офіцерів.
3 вересня – Англія, Франція оголосили  Німеччині війну. 03.09.39 – 10.05.40 – «дивна війна» - сторони фактично не вели бойових дій	Нав’язує договори про взаємодопомогу Естонії(28.09.39), Латвії(05.10.39), Литві(10.10.39)
	30.11.39-12.03.40 – Радянсько - фінська війна (Зимова війна). СРСР змогла лише захопити Карельський перешийок та отримати в аренду порт Ханко(для військової бази) 14.12.39 СРСР виключили з Ліги націй як агресора
09.04 – Данія(не чинила опір) – 1 день 09.04.-10.07 – Норвегія (63 дні0
10.05.40 – Люксембург, Голландія (до 15.05), Бельгія (до 28.05).  20 травня танки Гудеріана оточили англо-французькі війська під Дюнкерком, (бл. 400тис.). Гітлер дав змогу евакуювати солдат	Червень 1940 року – зайняли територію Бессарабії і Північної Буковини. Це викликало обурення Берліну, бо цього не було у протоколі і загрожувало нафтовим родовищам Румунії, які постачали німців пальним
10 травня-22червня 40р.-захоплена (44 дні)Франція. На півночі країни – окупаційна влада. На півдні(столиця – Віші) – маріонетковий режим маршала Петена. Центром опору став Французький національний комітет у Лондоні на чолі з генералом  Шарлем де Голем	Серпень 1940 року – СРСР ввела війська на територію балтійських республік, провела вибори і включила до складу СРСР
15 серпня 1940 року – бомбардування Великобританії (втрати-30 тис.)
27 вересня 1940 року Німеччина, Італія та Японія уклали Троїстий пакт
Березень 1941р. – США приймає закон про ленд-ліз (давали в борг або оренду озброєння)
6-18 квітня 41р. – Югославія(13днів) 6 квітня -1 червня 41р. – Греція (52 дні)
Літо 1940 р. – італійці розпочинають дії проти англійців у Африці , 28 жов.40р. – на Грецію. У січні-травні 41 року англійці розгромили італійців.

АНТИГІТЛЕРІВСЬКА КОАЛІЦІЯ

12 липня 1941р. – англо-радянська угода про спільну боротьбу з Німеччиною. Спільно окупували Іран.

14 серпня 1941р. – Атлантична хартія США, Великобританія, з грудня 41р.СРСР

1 жовтня41р. – угода про допомогу зброєю та продовольством(США, Великобританія, СРСР)

Грудень 41р. -  ленд-ліз

1 січня 1942р. – Декларація об’єднаних націй (26 держав) – об’єднали ресурси у боротьбі з фашизмом.

26 травня та 11 червня 42р. – договори між СРСР, Великобританія та США , які завершили оформлення коаліції.

ВОЄННІ ДІЇ НА ТИХОМУ ОКЕАНІ

Квітень 41р. – СРСР з Японією підписали договір про нейтралітет

Літо 41р. – Японія окупувала Індокитай(фр.) та Індонезію(нід.)

7грудня 1941р. – Японія(350літаків) завдала раптового удару по Військово-морській базі США – Перл-Харбор на Гавайських островах.

8 грудня США, Великобританія та їх домініони оголосили війну Японії

11грудня Німеччина і Італія оголосили війну США

До травня 42р. Японія захопила Малайзію, Бірму, Індонезію, Філіппіни, Сінгапур і Гонконг, Пів-зах Китай, Сх. Індію, зазнавши мінімальних втрат.

Основні битви.

Бій біля атолу Мідуей	Поразка Японії, перехід її до оборони
Битва за Ель-Аламейн, 1 по 27 липня 1942 та з 23 жовтня по 11 листопада 1942	битва в ході Північно-Африканської кампанії між військами 8-ої британської армії  та південно-африканськіими підрозділами протитанкової армії «Африка» Е.Роммеля поблизу міста Ель-Аламейн за 106 кілометрів від Александрії на території Лівійській пустелі з  В ході битви союзникам вдалося зупинити наступ сил Осі на Єгипет.  Військам Роммеля вперше за усю Північно-Африканську кампанію Другої світової війни була завдана серйозна поразка, яка ознаменувала крах подальших планів гітлерівського командування з окупації Єгипту та вторгнення до Близького Сходу.
Висадка американських військ(ген. Ейзенхауер) на узбережжя Тунісу, 8 листопада 1942	Спільні дії з англійськими військами, які призвели до капітуляції німецьких військ 13 травня 1943р.(130 тис. полонених

28 листопада-14 грудня 1943р. Тигеранська конференція

У столиці Ірану зібралися представники США, Великобританії та СРСР: Рузвелт, Черчель, Сталін. Головним питання було відкриття 2-го фронту. Також визначено новий східний кодон з Польщею, визнано анексію Прибалтики. СРСР дав згоду на участь у війні з Японією,розглядалося майбутне Німеччини, Польщі, Ірану, Кіненсбергу.

6 червня 1944року, відкриття 2-го фронту	Операція «Оверлорд» - висадка союзників у пн. Франції у Нормандії (200тис. солдат). Втратили 5 тис.  Визволено пн. Фрацію
15 серпня 1944р., операція «Енвіл»	Висадка союзників на пд. Франції. Французькі дивізії оточили німців у районі Марселя та Тулона. Фашисти капіталювали
19 серпня 1944р., повстання у Парижі	Французька армія на чолі з де Голем та американська піхотна дивізія прийшли на допомогу партизанам «маккам» і звільнили місто 25 серпня 1944р. Німці відступили до кордонів рейху.
17-26 вересня 1944р., Арнемська повітряно-десантна операція	Найбільша повітряно-десантна операція союзників у 2-й світовій війні. Планом передбачалося захоплення мостів через канали і річки Маас, Ваал і Нижній Рейн. Основна мета - вихід військ союзників за Рейн.     Протягом 8 діб десантники вели запеклі бої з танковими і піхотними частинами німців, несучи важкі втрати і змушені були відступити. Операція мети не досягла через неточні розвідданні, незнання місцевості та паганої погоди.
23 серпня-12 вересня 1944р., звільнення Румунії	У румунії розпочалося повстання., яке скинуло фашистку диктатуру Антонеску. Новий уряд 24 серпня оголосиі війну Німеччині
5-15вересня 194р. війна з Болгарією	Болгарія не була у стані війни з СРСР. 5 вересня СРСР оголосив війну Болгарії. Країна супротиву не чинила, рад. Війська зустрічали святково, з музикою.
22 вересня-25 грудня 1944р., звільнення Югославії	За домовленістю пд. Країни звільняли югославські партизан, пн. Радянські війська. 20 жовтня 1944р. вони спільно визволили Софію
Вересень-жовтень 1944р.,Дебреценська операція Угорщина	Німці заарештували Хорті, який намагався домовитися з англо-американським командуванням, замінивши його на Салаші. Внаслідок цієї операції було звільненно частина Угорщини де було створено Тимчасовий національний уряд, який 28 грудня 1944 року оголосив війну Німечині.
(29 жовтня 1944 — 13 лютого 1945) Будапештська операція	Операцію було проведено силами 2-го та 3-го Українського фронтів та Дунайської військової флотилії. Операція тривала 108 днів. Військам Червоної Армії вдалось просунутись вглиб території на 250—400 км, захопити центральні райони Угорщини та столицю Будапешт. Однак штурм добре укріпленого міста без оперативної паузи, одразу після Дебреценської операції перетворив Будапештську операцію на одну з найбільших та найкровопролитних битв в історії Другої світової війни. В цій операції Червона Армія втратила 80 026 солдатів убитими та 240 056 раненими. Було знищено 1766 танків. Німеччина втратила близько 180000 чоловік.
6 червня 1944 року Висадка в Нормандії,	Операція «Оверлорд» завершилася 31 серпня 1944 форсуванням союзними військами річки Сена
	У серпні американські і французькі війська висадилися на півдні Франції, звільнили міста Тулон та Марсель. 25 серпня союзники увійшли до Парижу, і звільнили його разом із загонами французького опору.
Вісло-Одерська операція (12 січня 1945 — 3 лютого 1945)	стратегічна наступальна операція військ 1-го Білоруського і 1-го Українського фронтів, проведена при підтримці військ лівого крила 2-го Білоруського і правого крила 4-го Українського фронтів. Метою операції було розгромити групу армій «А», завершити вигнання нацистських окупантів з Польщі та створити сприятливі умови для нанесення вирішального ударуна Берлін. Стало очевидним те, що німці не здатні ефективно вести бойові дії на два фронти. Почалося відтворення польської державності.
Схі́дно-Пру́сська наступа́льна опера́ція (13 січня — 25 квітня 1945)	Метою операції був розгром стратегічного угрупування німецьких військ у Східній Пруссії і північній частині Польщі. Перемога в Східній Пруссії була досягнута в тривалих і важких боях ціною значних втрат. У результаті операції радянські війська зайняли всю Східну Пруссію та вигнали нацистських окупантів з північної частини Польщі.
Схі́дно-Помера́нська стратегі́чна наступа́льна опера́ція (10 лютого — 4 квітня 1945)	В результаті проведеної Східно-Померанської операції були розгромлені 21 німецька дивізія і 8 бригад, з них 6 дивізій і 3 бригади повністю знищені, близько 100 тисяч німецьких солдатів і офіцерів потрапило у полон. Загальні втрати радянських військ склали 225 тисяч осіб, з них понад 50 тисяч безповоротно. Військами 1-го і 2-го Білоруського фронту були вигнані нацистські окупанти з 54 міст і сотні інших населених пунктів, визволено тисячі радянських військовополонених і громадян інших держав Європи, викрадених на роботу до Німеччини. Після завершення операції радянські війська почали перегруповування на берлінський напрямок. Попереду були бої за столицю Німеччини — Берлін.
Балато́нська опера́ція  6—15 березня 1945 року	Поразка німецько-угорського контрнаступу в районі озера Балатон спричинила розвиток Віденської операції 2-го і 3-го Українських фронтів, яка розпочалася 16—18 березня 1945 року.
Віденська операція 16 березня 1945 року, закінчилася 15 квітня того ж року.	наступальна операція військ Другого та Третього Українських фронтів, за підтримки 1-ї болгарської армії, з метою розгрому німецьких військ у західній Угорщині та східній Австрії. В результаті радянського наступу було розгромлене велике угруповання противника. Війська 2-го і 3-го Українських фронтів завершили оволодіння Угорщиною, східними районами Австрії з її столицею — Віднем. Був покладений початок відновленню австрійської державності.
Битва за Берлін  16 квітня по 8 травня 1945 р,	стратегічна наступальна операція радянських військ у Другій світовій війні на східному фронті, під час якої солдати Червоної Армії захопили столицю Німеччини і поклали кінець війні в Європі. Протягом23 днів радянські війська встигли просунутися на захід на відстань від 100 до 220 км. Битва за Берлін була закінчена штурмом Рейхстагу, але поодинокі бої траплялися до 8 травня. Кожну вулицю й будинок доводилося брати штурмом. В окремі дні вдавалося очистити від ворога до 300 кварталів. Жуков з'явився в Берліні 22 квітня 1945 року. Зайнявши північні частини міста, він фактично виключив Рокосовського з числа учасників операції і з цього моменту 2-й Білоруський фронт займався розгромом німецьких військ на півночі, відтягуючи на себе значну частину берлінського угрупування. В ніч на 29 квітня у гітлерівців залишалася смуга у 2-3 км, завдовжки до 16 км. У тил потягнулися перші партії німецьких полонених. Увечері Гітлеру востаннє доповіли про обстановку, причому генерал Вейдлінг, який це робив, не приховував трагічної правди: завтра росіяни будуть біля входу в канцелярію, зазначив він. Наступного дня о пів на четверту Гітлер покінчив життя самогубством. 2 травня 1945 року о першій годині ночі на Потсдамському мосту з'явилися німецькі офіцери з білими прапорами. Залишки берлінського гарнізону на чолі з начальником оборони Берліна генералом артилерії Г. Вейдлінгом здалися в полон. (О 6.00 Вейдлінг підписав наказ, звернений до всіх німецьких військ, здатися).

Рух Опору в Європі

Країна	Організації, збройні форимування руху Опору	Основні події визвольної боротьби
Франція	Зовнішній рух Опору: «Вільна Франція», «Франція, що бореться», їх наступник – Французький комітет національного визволення (ФКНВ, 1943р.). Внутрішній рух Опору: «Таємна армія» (1942 р.), Національна рада опору (НРО,1943 р.), Французькі внутрішні збройні сили (ФФІ, 1944 р.) Всі учасники руху Опору визнавали загальне керівництво ФКНВ на чолі з Ш.де Голлем.	Збройні підрозділи зовнішнього опору приймали участь у бойових діях проти німецьких та італійських військ у Північній Африці та Західній Європі у складі військ союзників. Внутрішній опір використовував всі методи боротьби з окупантами від підпільної боротьби до партизанських дій (макі). 15 березня 1944 р. НРО прийняла програму руху: зройне повалення окупаційного режиму і створення тимчасового уряду. Після висадки військ союзників у Нормандії макі активізували дії по всій території Франції. Найбільше повстання спалахнуло в районі Гренобля (південь Франції). 18 серпня 1944 р. у Парижі спалахнуло антифашистське повстання. Через 4 дні місто було повністю в руках повсталих.
Бельгія	Фронт незалежності (1941 р.) у 1943 р. створив патриотичну міліцію. Емігрантському уряду підпорядковувалась «Таємна армія».	Формування руху пру використовували як пасивні, так і активні методи боротьби з окупантами (саботаж, диверсії, дії партизанських загонів тощо).
Голландія	Рада Опору (1943 р.), «Бойові дружини», «Служба порядку». Єдиного керівного центру опору не було.	Названі організації використовували всі методи боротьби. З 1944 р. емігрантський уряд намагається встановити контроль над оорганізаціями руху Опору.
Данія	Рада Свободи (1943 р.), мала воєнну комісію і армію чисельністю 25 тис. чол.	Під тиском руху Опору колабораціоністський уряд відмовивився від подальшого співробітництва з окупантами. З квітня 1944 р. бойові дії руху Опору були підпорядковані штабу військ союзників.
Норвегія	Частини норвезької армії, які не склали зброю, партизанські загони, підпільні групи. Єдиного центру опору не існувало.	1940-1941 рр. активна збройна боротьба проти окупантів. 1942 р. спад руху Опору. З 1943 р. активізація руху Опору. Найгучніша акція: знищення заводу по виробництву важкої води для німецької атомної бомби; зрив мобілізації норвезької молоді до німецької армії.
Італія	Комітет національного визволення. Партизанські загони гарібальдійців (утворили ліві і центриські партії). У вересні 1943 р. король і маршал Бодальо зміщають Муссоліні.	З осені 1943 р. розгортання масового партизанського руху на Півночі Італії проти німецької окупації і держави Сало на чолі з Муссоліні. Створення «партизанських республік». Захоплення і страта партизанами Муссоліні та його коханки Карли Петаччі (28 квітня 1945 р.).
Польща	Сили зовнішнього опору: збройні формування на території СРСР Армія В.Андерса (у 1942 р. з СРСР була перекинута у Північну Африку), Войсько польське (вело боротьбу разом з радянською армією). Сили внутрішнього опору: Армія Крайова (утворена в 1939 р. представниками правих і націоналістичних сил, підпорядковувалась емігрантському уряду). Гвардія Людова утворена комуністами. Батальйони хлопські. Польський комітет національного визволення (1944 р.) займав прорадянські позиції.	Участь у бойових діях разом з союзниками (Північній Африці, Західному і Східному фронтах Другої світової війни). Участь у штурмі Берліна (Войсько польське). Сили внутрішнього опору застосовували всі методи боротьби. Серпень 1944 р. антифашистське повстання у Варшаві організоване АК (командуючий генерал Бур-Комаровський) було придушене після місячних боїв. У 1943 р. у варшавському гетто відбулось антифашистське повстання євреїв, яке було жорстоко придушене.
Чехія і Словаччина	Сили зовнішнього опору: Чеська бригада під командуванням Л.Свободи, що воювала в складі радянської армії. Емігрантський уряд у Лондоні. Сили внутрішнього опору: найслабший у Європі (Чехія). Діяли окремі підпільні групи і збройні загони. Партизанська армія Словаччини (65 тис. чол.).	На території Чехії рух Опору обмежувався в основному актами саботажу. Антифашистське повстання у Празі (травень 1945 р.). Словацьке національне повстання (осінь 1944 р.). Придушене німецькими військами.
Югославія	Четніки («Королівська армія Югославії на батьківщині» під командуванням Драголюба-Дража Михайловича, утворена влітку 1941 р.), переважно сербська. Народно-визвольна армія Югославії (НОАЮ), під керівництвом комуністів на чолі з Броз Тіто. Визнана союзниками.	Антифашистське повстання влітку 1941 р. у Сербії та Черногорії. Придушене. Створення партизанських армії, розгортання масової боротьби. До початку 1943 р. НОАЮ, яка нараховувала 320 тис. бійців, звільнила 2/5 території країни. Вирішальна битва в долині р. Неретви. Німецькі війська не змогли розгромити НОАЮ. У 1943 р. було створено уряд нової Югославії –  Національний комітет визволення Югославії на чолі з Й.Броз Tiто, на засіданні Антифашистського віче народного визволення Югославії, який було визнано країнами союзниками антигітлерівської коаліції.
Албанія	Національно-визвольний фронт (НОФ) і його Національно-визвольна армія (НОА), очолювана комуністами (Е.Ходжі). Батальйон «Антоніо Грамши» з італійських солдат, які в 1943 р. перейшли на бік партизан.	Рух Опору вів успішну боротьбу проти італійських, а з 1943 р. проти німецьких окупантів. НОА самостійно звільнила країну від окупації.
Греція	У 1941 р. Комуністична партія Греція на чолі з Д.Сатьясом створила широкий Фронт опору (ЕАМ) зі своєю підпільною партизанською армією (ЕЛАС, командуючий генерал С.Сарафіс) – найбільш чисельна і боєздатна (40 тис. чол.).	До пиходу англійських військ (січень 1944 р. ЕЛАС звільнила територію Греції від німецьких військ і спробував встановити свою владу. У 1944 р. розгорнулись бої між ЕЛАС і англійськими військами (введені за угодою між Черчіллем і Сталіним), які завдали їй поразки.

Підготувати повідомлення про Нюрнберзький або Токійський процеси над воєнними злочинцями.

Тестові завдання з теми   «Друга світова війна»

Опрацюйте тести, відповіді перешліть на електронну nolozovik1@gmail.com

I. Завдання з одним правильним варіантом. ( Максимальна кількість балів - 8 )

1. Коли стався напад Німеччини на Польщу?

А 10 вересня 1939 р.;                                    Б 1 вересня 1939 р.;

В 22 червня 1939 р.;                                      Г 23 серпня 1939 р.

2. Назвіть дату відкриття Другого фронту в Європі:

А 1 грудня 1943 р.;                                        Б 1 серпня 1944 р.;

В 4 квітня 1945 р.;                                         Г 6 червня 1944 р.;

3. Воєнно-морська база США Перл-Харбор розміщувалась на:

А Маршаллових островах;                    Б Алеутських островах;

В Соломонових островах;                     Г Гавайських островах.

4. Що означає термін «колабораціонізм»?

А Співробітництво з іноземними завойовниками;

Б система панування більш розвинених і більш потужних держав над менш розвиненими країнами або територіями;

В переведення військової промисловості на випуск мирної продукції;

Г курс на обмеження економічних і політичних зв’язків країни.

5. Що означає термін «рух Опору»?

ААнтикоаліційний рух часів Другої світової війни;

Б національно-визвольний, антифашистський рух;

В антивоєнний громадський рух;

Г рух, основа якого — ідея національної винятковості.

6. Як називався план нападу нацистсько-фашистського блоку на СРСР?

А «Динамо»;     Б «Отто»;В «Вайс»;     Г «Барбаросса».

7. Наслідком вдалого проведення Львівсько-Сандомирської операції радянськими

військами у 1944 р. було:

А визволення території Західної Білорусії;      Б визволення території Центральної України;

В визволення території Західної України;      Г визволення території Молдавії.

8. Назвіть прізвище німецького генерал-фельдмаршала, якому Гітлер доручив командувати армією «Дон», що мала завдання деблокувати оточені німецькі війська біля Сталінграда:

АРундштедт;             Б Роммель;В Паулюс;                   Г Манштейн.

ІІ. Завдання на відповідності. ( максимальна кількість балів – 4)

9.Установітьвідповідністьміжгрупамиармій та напрямамидій (містами, територіями), на які вони були спрямовані за планом «Барбаросса»:

А	«Північ»	1	Мурманськ;
Б	«Центр»	2	Мінськ, Москва;
В	«Південь»	3	Київ;
Г	«Схід»	4	Ленінград.
Д	«Норвегія»

10. Установіть відповідність між поняттями та їх визначеннями:

А	«дивна війна»	1	агресія СРСР проти Польщі, що розпочалася 17 вересня 1939 р. за попередньою домовленістю з Німеччиною;
Б	«зимова війна»	2	період з вересня 1939 р. по травень 1940 р., коли на Західному фронті не велося активних бойових дій;
В	«визвольний похід»	3	період воєнних дій з 30 листопада 1939 р. — по 12 березня 1940 р. між СРСР та Фінляндією;
Г	«рейкова війна»	4	період початку необмеженої підводної війни в Атлантиці після вступу у війну США;
		5	засіб партизанської боротьби, спрямований на руйнування залізниць і мостів.

ІСТРІЯ УКРАЇНИ

Україна в роки Другої світової війни

Прочитати параграфи 30-35 ст.197-254

Опрацюйте тести, відповіді перешліть на електронну nolozovik1@gmail.com

Тестові завдання з теми "Україна у Другій світовій війні

Завдання з вибором однієї правильної відповіді

1. У якому році відбулись події, зображені на картосхемі?

А. 1938р.

Б.1939 р.

В. 1941 р.

Г. 1942 р.

2. «Українські Народні Збори, являючись виразником непохитної волі та прагнень народу Західної України, ухвалюють: Просити  ….  включити Західну Україну до складу  …. і тим злучити український народ в єдиній державі, покласти край віковому роз’єднанню українського народу».

Дана ухвала декларувала входження Західної України до складу:

А. Польщі

Б. Чехословаччини

В. Радянської України

Г. Угорщини

3. Які наслідки для України мав цитований документ?

 «Заселена українцями частина зайнятих східних територій, оскільки вона не підлягає управлінню генерального губернатора, утворює Рейхскомісаріат в дусі мого декрету про управління новоокупованих східних територій від  17 липня 1941 р. і переходить під цивільне управління, яке підпорядковане Рейскомісаріату «Україна»».

А. Встановлення нацистського окупаційного режиму.

Б. Розчленування території України на окупаційні зони.

В. Приєднання території України до Німеччини.

Г.  Створення на території України незалежної держави.

4.   Зміст якого терміну розкриває наведений документ?

« Державний Комітет Оборони зобов'язує керівників партійних, радянських і земельних органів районів, із яких проводиться евакуація: 1. Знищувати всі посіви цукрового буряку, льону-довгунця, конопель та інших технічних культур, вирощених колгоспами, радгоспами та іншими державними організаціями, шляхом скошування, згодовування та витоптування худобою та іншими засобами».

А.  « Новий порядок»

Б. План  «Ост»

В. Тактика «спаленої землі»

Г. «Рейкова війна»

5. Які події поєднували дані постаті?

 А. Очолювали націоналістичне підпілля

Б. Були ув'язнені в концтаборі Заксенгаузен

В. Ініціювали проголошення відновлення Української держави

Г.  Були вбиті у повоєнний час агентами КДБ

6. У наведеному джерелі мова йде про

«З одного боку, через краще економічне становище євреїв при більшовицькій владі і їхню службу донощиками та агентами НКВС, а з іншого — через вибухи, які сталися в Києві і спричинили великі пожежі, хвилювання населення проти євреїв було надзвичайно великим. До цього додається ще і те, що євреї, як доведено, брали участь у підпалюваннях. Тому населення очікувало від німецьких інстанцій відповідних заходів відплат».

А. Причини масового знищення євреїв

Б. Привід до масового знищення євреїв

В. Масштаби масового знищення євреїв

Г. Наслідки масового знищення євреїв

7. У якому році відбулася подія, про яку йдеться в уривку з історичного джерела?

«Двадцять п'ять тисяч входить у воду, а виходить на тому березі три тисячі. Максимум п'ять».

А.  1941 р.

Б. 1942 р.

В. 1943 р.

Г. 1944 р.

Завдання на встановлення відповідності

8. Установити відповідність між наступальними операціями, проведеними Червоною армією та містами, які в наслідку були визволені.

1. Корсунь-Шевченківська 2. Кримська 3. Львівсько-Сандимирська 4. Карпатсько-Ужгородська

А. Дрогобич Б. Луцьк В. Мукачево Г.  Одеса Д.  Сімферополь

9. Установіть відповідність між історичними постатями та фактами їх біографії.

1. Олексій Берест 2. Сидір Ковпак 3.  Іван Кожедуб 4. Амет-Хан Султан

А. Від 1940 року голова революційного проводу ОУН. Ініціатор Акту відновлення Української держави. Б. Радянський військовий льотчик. Здійснив 603 бойових вильоти. Особисто збив 30 літаків противника. Двічі Герой Радянського Союзу В. Льотчик-винищувач часів радянсько-німецької війни. Здійснив 330 бойових вильотів. Збив 64 літаки противника. Тричі Герой Радянського Союзу. Г. Радянський військовий діяч. Установив Прапор перемоги на даху рейстагу в Берліні в ніч на 1 травня 1945 року. Д. Організатор Сумського партизанського з'єднання. У червні-жовтні 1943 р. здійснив Карпатський рейд партизан по тилам ворога.

Завдання на встановлення правильної послідовності

10. Установити послідовність створення плакатів періоду Другої світової війни.

АБ

ВГ

 11.Установіть   послідовність створення фотознімків.

АБ

                 В

                                                                            

 Г

          

Запитання з короткою відповіддю множинного вибору

Запитання з вибором трьох правильних відповідей із семи запропонованих варіантів відповіді.

12.Наведена карта дає  змогу:

1.      Окреслити район дії радянських партизан.

2.      Окреслити  територію Дистрикту Галичина.

3.      Визначити місця оточення німецьких військ.

4.      Встановлення лінії фронту на  вересень 1941 р.

5.      Встановлення лінії фронту на кінець 1943-1944 р.

6.      Визначити місця оточень радянських військ.

7.      Визначити напрям наступу німецьких військ у червні –грудні 1941 р.

ВСЕСВІТНЯ ІСТОРІЯ

Повсякденне життя та культура в міжвоєнний період

Прочитати параграф 28 стр. 151-159
Підготувати презентацію з опрацьованої теми

Дякую всім хто працював!
Гарного вам відпочинку!!!